Науково-технічний прогрес

Реферат на тему:

Науково-технічний прогрес (НТП) і економіка природокористування

План

1. Визначення поняття „НТП”, та його форми.

2. Дія НТП на навколишнє середовище

3. НТР, її властивості та особливості.

1. Поступальний розвиток суспільного виробництва, його постійне вдосконалення є фундаментальними закономірностями економічного життя людства. Він заснований на прогресі науки і техніки.

Науково-технічний прогрес (НТП) у буквальному розумінні означає безперервний взаємозумовлений процес розвитку науки і техніки; у ширшому суттєво-змістовому значенні — це постійний процес створення нових і вдосконалення застосовуваних технологій, засобів виробництва і кінцевої продукції з використанням досягнень науки.

НТП можна тлумачити також як процес нагромадження та практичної реалізації нових наукових і технічних знань, цілісну циклічну систему «наука — техніка — виробництво», що охоплює кілька стадій: фундаментальні теоретичні дослідження; прикладні науково-дослідні роботи; дослідно-конструкторські розробки; освоєння технічних нововведень; нарощування виробництва нової техніки до потрібного обсягу, її застосування (експлуатація) протягом певного часу; техніко-економічне, екологічне й соціальне старіння виробів, їхня постійна заміна новими, ефективнішими зразками.

Науково-технічний прогрес здійснюється у двох формах: еволюційній та революційній.

Еволюційна форма НТП має місце, коли техніка і технологія, що застосовуються у виробництві, удосконалюються на основі вже відомих наукових знань. Прикладом цієї форми НТП є розвиток енергетичної техніки, заснованої на принципі використання кінетичної енергії пари - від простої парової машини до парогенераторів величезної потужності.

Революційна форма НТП означає перехід до техніки і технології, що побудовані на принципово нових наукових ідеях. Прикладом цієї форми є перехід від ручних знарядь праці до машинних, заміна енергії пари на електричну, застосування лазерної та інших сучасних технологій тощо.

Винахід та запровадження у виробництво принципово нових науково-технічних розробок призводять до суттєвих змін у трудовому процесі, передбачають розширення продуктивних можливостей людства. Тому в цьому випадку йдеться про науково-технічну революцію.

2.Дія НТП на навколишнє середовище різнопланова. Надаючи людині можливість управляти багатьма процесами у біосфері, сучасні технології прискорюють її руйнування.

Зростаюча взаємозалежність світу вносить особливу напруженість у проблему розподілу і використання світових ресурсів у спільних інтересах людства (наприклад, яку частину ресурсів необхідно спрямувати на захист клімату планети, попередження подальшого забруднення атмосфери, вод­них басейнів, збереження біорізноманіття земної флори і фауни, як краще розподілити ці ресурси з точки зору загальних інтересів і цілей тощо).

Інколи побутує думка щодо економічного росту, який дозволить з ча­сом вирішити найгостріші проблеми, пом'якшити або вирішити конфлікти. Проте існують межі росту. Необмежений ріст в обмеженому і невідтворювальному середовищі неможливий. Приклад постіндустріальної споживацької цивілізації дає змогу зробити висновок, що решта світу не може розраховувати на такий самий рівень матеріального добробуту. Для того, щоб підняти рівень життя більшості населення планети до нинішнього рівня країн Заходу, потрібно збільшити обсяг споживання ресурсів приблизно в 20 разів, а з урахуванням прогнозного подвоєння чисельності населення світу — в 40 разів. А це набагато перевищує граничну можливість навколишнього середовища. Європейська Комісія опублікувала «Білу книгу» про стратегію дій, спрямованих на значне збільшення в загальному енергоспоживанні частки відновних енергоресурсів і відповідне зменшення частки традиційних. У ній зазначається, що у 2010 р. частка відновних джерел енергії в структурі енергоспоживання країн-членів ЄС становитиме 12 %, тобто збільшиться більш як у два рази.

Загострення екологічних проблем стало закономірним результатом еволюції індустріального суспільства з притаманними йому ціннісними орієнтаціями, які визначають зміст «домінантної соціальної парадигми», яка спрямовує розвиток суспільства на кожному історичному відрізку часу.

Індустріальне суспільство стало неспроможне контролювати поширен­ня породжених ним екологічних і техногенних ризиків. Подальше існу­вання такого суспільства з його неперервним нарощуванням матеріальних благ із заподіянням збитків природі стало джерелом постійної економіч­ної, соціальної й екологічної загрози. Крім цього, таке нарощування почало натикатися на обмеженість біоресурсів планети. Згідно з поглядами багатьох фахівців із теорії ризику, у найближчій і подальшій перспективі світове суспільство очікує суттєва трансформація, у процесі якої воно будуватиме свою стратегію розвитку тільки з урахуванням ризику. Після проходження низки постіндустріальних етапів — суспільства послуг, інформаційного суспільства - очікується формування суспільства ризику.

Генезис статистики охорони і відтворення довкілля індустріальне роз­винутих країн полягає в якісному розвитку статистичних потоків — від збирання даних про природноресурсний потенціал до інформаційного забезпечення з приводу забруднення навколишнього середовища та шкоди, яка завдається суспільству при д