Мовний і етнічний склад населення

Антропологи на основі головних ознак (колір шкіри, будови лицевої сторони голови, характеру волосяного покриву, пропорцій тіла виділяють наступні раси: європоїдну, монголоїдну, негроїдну і австралоїдну. Людські раси – великі ареальні спільноти людей що виділяються за генетичною спорідненістю, яка виявляється у певній подібності фізичних ознак: кольорі шкіри, райдужній оболонці очей, формі і кольорі волосся, зрості та інше. Вчені вважають що існувало два центри расоутворення: східний (азіатсько-тихоокеанський) – сформувалась монголоїдна і австралоїдна раси; і західний (євроафриканський) – сформувались європоїдна і негроїдна раси.

Для європоїдної раси характерне пряме або хвилясте м’яке волосся від світлого до темного кольорів, світла або смуглява шкіра, різнокольорова райдужна оболонка, розвинутий волосяний покрив, середній виступ щелеп, вузький ніс, тонкі або середньої товщини губи. На європоїдну расу, разом із перехідними і змішаними формами припадає 46,4% населення світу. В межах раси виділяють північну і південну гілки.

На монголоїдну расу припадає понад 36% населення світу. Її характерні риси жовтий колір шкіри, чорне пряме волосся, темні очі, сильно випирають вилиці. Розрізняють азіатську і американську вітки. Для негроїдної раси характерне чорне кучеряве волосся, темні очі, широкий ніс, недостатньо розвинутий третинний волосяний покрив. До неї належить близько 16,6% населення світу. Окрему групу в Африці складають пігмеї, бушмени і готтентоти.

Етнічний склад населення України. Люди, що населяють територію України, відзначаються приналежністю до різних етносів ("етнос” у перекладі із грец. означає "народ”, "плем’я ").

Етнос – це стійка, стала група людей, що історично склалася як певна цілісність та характеризується рядом ознак і рис спільності у своєму походженні та розвитку. Передусім – це загальні ознаки культури, мови, психіки, самосвідомості та ін.На сучасному рівні етноси утворюють об’єднання у формі націй.

Нація – це вища форма етнічної спільноти, яка утворюється впродовж значного історичного періоду із племен і народностей. Вона відзначається спільністю походження, психології і характеру, мови, території проживання, економічною єдністю людей, які до неї відносяться.

Україна є державою української нації, бо немає більше у світі іншої країни, де б інтереси українців задовольнялися так повно і всебічно. Теза про те, що Україна є багатонаціональною державою, помилкова. Тільки українці є автохтонним народом у нашій країні і вони формують національну державу. Всі інші народи, що проживають в Україні, утворюють етнічні (національні) меншини. Українці є дуже давнім народом. Територія України була заселена ще близько 600 тис. років тому (про це свідчать археологічні знахідки біля с.Королево у Закарпатті). Вчені довели, що від часу переходу до осілого способу життя, корінне населення не покидало своєї землі. Воно зберегло свої специфічні риси, незважаючи на постійні нашестя кочівників, на запозичення деяких рис археологічної та духовної культур інших народів.

Існує декілька теорій походження українців. Донедавна в нашій країні, яка входила до складу Радянського Союзу загальноприйнятною була теорія спільного походження (від єдиного кореня) українців, білорусів і росіян від давньоруської народності після занепаду Київської Русі. Ця теорія підтверджувала можливість формування "єдиного радянського народу”, оправдовувала теорію злиття націй, яка широко реалізовувалась у колишньому СРСР і була спрямована на ни-щення національних культур, мов, національної самосвідомості всіх народів, що населяли цю державу. Дана теорія в сучасних умовах відкинута з огляду на її неспроможність. Більше доказовою і науково обгрунтованою є т.зв. слов’янська теорія, згідно з якою предками українців є ранні слов’яни (праслов’яни). Вони є також предками всіх слов’ян, праслов’яни проживали у передгір’ях Карпат, долинах Дністра, Західного Бугу і Дністра ще у І тисячолітті до Христа і розселились вже у VI-VII ст., звідки на південь, захід і схід. Східні слов’яни (уличі, дуліби, тиверці, поляни, древляни), що населяли Україну, займались землеробством і стали основою (етнічним субстартом) українського народу. Частина східних слов’ян пересилилась на північ і змішалась із балтами (білоруський етнос), а частина – на північний схід і змішалась з угрофінськими і тюркськими племенами (росіяни). В Україні також багато прихильників теорії, згідно з якою всі люди індоєвропейської мовної сім’ї походять із України.

Поширеною є також теорія давнього походження українців. За нею, предками українців є трипільські племена, які населяли територію басейнів Дністра, Південного Бугу, пізніше – й Дніпра 3.5-2.0 тис. років до Христа. Ці племена під натиском кочівників із сходу були частково відтиснуті на північ (Полісся), а на думку деяких вчених, вони асимілювались із цими племенами (кіммерійцями, скіфами, сарматами).

Отже, у процесі формування української нації важливу роль відіграв субстрат (етнічна основа) – трипільці (пізніше – слов’яни), та елементи сусідніх етносів (хозарські племена, нормани та ін.). Це наклало відбиток на культурні та психологічні особливості українців, піднесення та спади їх національної самосвідомості.

Українці є корінним населенням всієї території України, але внаслі