Аналіз факторів територіальної організації Стаханово–Алчевського промислового вузла

Аналіз факторів територіальної організації Стаханово – Алчевського промислового вузла

Природно-географічні фактори

Для території характерні 2 структурно-тектонічних поверхи – докембрийский і палеозойський, складений породами нижнього і середнього карбону. Ці породи зім'яті в складки і розбиті різними розривними порушеннями. Кам'яновугільні відкладення представлені пісковиками, алевролітами, аргілітами, вапняками і вугільними пластами. Мінеральні утворення в них порівняно рідкісні. Досить часто зустрічаються лише сидерити у вигляді конкрецій, в аргілітах, невеликих кристалах кварцу, що утворюються в тріщинах, що виникають в пісковиках. Тріщини у вапняках досить часто заліковуються кальцитом. У породах, що вміщають вугільні пласти, можна виявити пірит, який зустрічається у вигляді кристалів чи ж виконує останки викопних безхребетних.

Місцевість прикрита також четвертинними лесовими породами.

Переважна більшість корисних копалини регіону мають осадове походження: вони виникли в процесі седиментації в морях, затоках, лагунах, озерах, на алювіальних рівнинах і в межах боліт.

Провідним природно-географічним фактором в цьому районі є мінерально - сировинний. Серед різноманітних корисних копалин найбільші запаси кам’яного вугілля. Тут залягає вугілля, що утворилося в середньому карбоні. У представленні більшості учених, карбонове вугілля Донбасу утворене вологолюбними рослинами, поширеними в межах заболоченого морського побережжя. У складі цих рослинних співтовариств домінували такі гіганти кам'яновугільного лісу, як лепідодендрони, сигиллярії, каламіти. Як підлісок тут були присутні вологолюбні папороті, деякі насінні папороті, клинолисткові.

Мінеральні ресурси сприяють розвитку вугільної промисловості, тому тут ще з ХІХ століття почали створювати вугільні шахти.

Вугілля не містить рослинних залишків, які можна спостерігати неозброєним оком. Територія промислового вузла знаходиться в межах двох геолого-промислових районів видобутку вугілля : Алмазно – Мар`ївському та Селезнівському, де залягає кам'яне вугілля коксове і худі . Основні марки вугілля: Ж, ЖК, ГЖК, ГР, ДГР, ДО, ОС. Вугілля різного ступеня метаморфізму відрізняється двома основними показниками: виходом летючих і теплотою згорання. Середні значення цих величин для коксового вугілля – 18 – 27% вихід летючих, теплота згорання – 8500 – 8750 ккал/кг; для худого вугілля – 9 – 17% - вихід летючих, 8450 – 8750 ккал/кг - теплота згорання.

В межах Луганської області, на основі характеру морфоструктури і морфоскульптури, а також враховуючи історію розвитку рельєфу, виділяється ряд геоморфологічних областей. Найбільш південною з них є Центральнодонецька структурно-денудаційна рівнина, відповідна в орографічному відношенні Донецькому кряжу. Територія Стаханово – Алчевського вузла знаходиться в межах північного схилу Центральнодонецкой структурно – денудаційної рівнини. Рельєф в місцях, що безпосередньо примикають до вододілу, мелкохолмистый , в інших місцях розповсюдження виходів карбону – грядково-гривистий.

Рівнинний рельєф разом з мінеральними ресурсами сприяють розвитку різних галузей промисловості, але для цієї території характерна густа водно-ерозійна мережа, що ускладнює будівництво промислових і житлових будівель, розвиток сільського господарства.

Клімат, що формується під впливом порівняно великої кількості сонячної радіації, панування континентального повітря помірних широт і віддаленості від океанів і морів, характеризується як помірно континентальний з досить жарким, посушливим літом і порівняно холодною зимою з нестійким сніжним покривом. Географічне положення в помірних широтах обумовлює велику кількість сонячного тепла. Середньорічні величини сумарної сонячної радіації складають 105 -114 ккал/ см2. У формуванні клімату беруть участь декілька типів повітряних мас: арктичні, помірні, тропічні, серед яких виділяються континентальні і морські.

Велика притока сонячного тепла і переважання континентальних повітряних мас визначають температурний режим з характерними досить високими літніми температурами (+21,5ºС) і порівняно низькими температурами взимку (-7,5ºС). У регіоні випадає найбільша в області кількість опадів – близько 500 – 560 мм. Для режиму випадіння опадів характерний континентальний тип з літнім максимумом.

Кліматичні показники території сприяють розвитку сільського господарства, оскільки місцевість одержує достатню кількість тепла і вологи для вирощування зернових, соняшнику, овочевих культур, розвитку птахівництва.

В умовах сильно розчленованого рельєфу північного схилу Донецького кряжа лесові і лесовидні суглинки майже повністю змиті, і ґрунтоутворюючими породами тут найчастіше є продукти руйнування (елювій) корінних порід: пісковиків, сланців, вапняків, мело-мергельных порід. У таких умовах звичайно формуються чорноземи звичайні щебнисті на елювії щільних корінних порід, серед яких виділяють дві основні генетичні групи:

1. Чорноземи звичайні щебнисті на елювії щільних некарбонатних порід утворюються на мілкоземистому хрящевато-щебнистому елювії кам'яновугільних пісковиків і сланців потужністю 0,7 – 1,5 м, нижче за які залягає малозруйнована корінна порода. За механічним складом чорноземи залежно від ґрунтоутворюючої породи діляться переважно на глинисті і піщано-важко-суглинні (на сланцях), середньосуглинисті (на пісковиках). Кількість гумусу коливається від 3 – 4%