Географічне положення

Якщо б мені запропонували виділити в географічній науці одне фундаментальне поняття, без якого географія втратила б своє обличчя, зникла як індивідуальність в системі наук, а при збереженні якого – навіть при зникненні всіх інших – регенерувалася (як живий організм із зиготи) та знову обросла би понятійним шлейфом, то я вимовив би два слова: «Географічне положення ».

С.В. Рогачов, декан географічного факультету МДУ

Можна сказати, що поняття «положення» займає серед інших географічних понять виключно важливе місце, оскільки воно уособлює не якийсь об’єкт або явище, а просторові відношення між різними об’єктами (важливість вивчення саме таких відношень пояснюється самим визначенням географії, як науки про територіальні закономірності взаємодії природи і суспільства). Як бачимо, «положення» не є чимось матеріальним, це – абстрактна категорія, що характеризує об’єкт через сукупність його відношень з іншими об’єктами або явищами. Абстрактність поняття ускладнює його сприйняття.

Географічне положення – геопросторове відношення певного об’єкта до зовнішнього середовища, елементи якого мають або можуть мати на нього суттєвий вплив.

Отже, географічне положення – це «адресність» географічного об’єкта, така його характеристика, що показує зв’язки з оточенням.

При цьому вся різноманітність географічних об’єктів відрізняється за видами і масштабом, а геопросторові відношення формуються на мікро-, мезо- та макрорівні певної країни чи регіону. Об’єктами можуть бути населені пункти, економічні райони, країни, природні територіальні комплекси тощо. Мікроположення визначається локальним оточенням у місці безпосереднього контакту з іншими географічними об’єктами, мезоположення – відношеннями в регіоні або країні, макроположення – відношеннями із значними ділянками географічного середовища або геосистемою в цілому. При цьому в ієрархії геопросторових відношень існує певний поріг – кордон території суверенної держави. За межами держави відлік мікро-, мезо- та макрорівнів, безумовно, йде лише стосовно масштабів усієї світосистеми.

Є відмінність у термінах «географічне положення» і «місцеположення». Місцеположення вказує на локалізацію (location ) або належність, воно незмінне, прив’язане до одних координат. Географічне положення (geographic situation ) відбиває відношення в системі, воно при незмінних координатах об’єкта може змінюватися залежно від змін ситуації в навколишньому середовищі.

Властивостями географічного положення є:

· детермінованість відношень об’єкта із зовнішніми об’єктами і системами;

· потенціальність – географічне положення є водночас і результатом попереднього розвитку об’єкта (міста, економічного району, держави тощо) і чинником його подальшого функціонування і розвитку;

· дистанційність – географічне положення є тим вигіднішим, чим ближча відстань розташування об’єктів, що взаємодіють[1] .

Поняття «географічне положення» містке і комплексне. Тож для глибшого розуміння географічного матеріалу виділяють кілька його складових (видів). Якщо в якості елементів зовнішнього середовища досліджуваного об’єкту для оцінки сукупності його просторових відношень взяти екватор і початковий меридіан – то це буде положення в розумінні геодезії і картографії (або математичної географії). Якщо ж такими елементами будуть гори, річки, моря та інші об’єкти і явища фізико-географічного порядку, то мова піде про фізико-географічне положення. Соціально-економічна географія під положенням буде розуміти відношення досліджуваного об’єкта до того, що має певне економічне значення для нього, – однаково, чи будуть це речі природного походження (родовище корисних копалин або важливий водний шлях), чи створені людиною (населений пункт, промисловий або транспортний об’єкт).

Таким чином від загального географічного положення свого часу відокремилося поняття «економіко-географічне положення» (ЕГП).

Економіко-географічне положення – це сукупність просторових зв’язків певного економічного об’єкта (країни, району, міста, підприємства) з іншими об’єктами, що знаходяться поза його межами (транспортними шляхами, родовищами корисних копалин, промисловими базами тощо), взаємодія з якими для нього істотна нині чи буде такою у майбутньому.

Поступове розширення предмету вивчення економічної географії та перетворення останньої в суспільну зумовлює потребу введення більш універсальної категорії «суспільно-географічне положення». Суспільно-географічне положення певного об’єкту ойкумени є сукупністю важливих для його функціонування просторових відношень до інших суспільно-географічних об’єктів або ознак.

Політико-географічне, транспортно-географічне, економіко-географічне у вузькому розумінні (або сусідське), еколого-географічне та інші види положення, по суті, ввійшли до складу суспільно-географічного положення як його складові частини (див. табл. 8.1.). Отже, наведемо нижче ще визначення тих видів суспільно-географічного положення, які у ХХІ столітті отримали й «власне життя».

Політико-географічне (геополітичне) положення – сукупність геопросторових відношень країни до політичних даностей світосистеми, які мають на неї вплив. Іншими словами – це місце країн на політичній карті світу, віддаленість від економічних центрів і транспортних осей інтеграційних угруповань, участь у ві