Ізраїль та Іран

Ізраїль та Іран

Ізраїль

Більшість населення країни – прихильники юдаїзму, однак є також мусульмани й християни.Ринок праці в Ізраїлі дуже динамічний.

Ізраїльський уряд підтримує ті галузі економіки, які використовують у виробництві складні й тонкі технології, що дають високий відсоток прибутку й користуються попитом на міжнародному ринку – електроніку, агротехнології тощо.

В Ізраїлі налічується більше ніж сотня кібуців – специфічних «підприємств» із суспільною формою ведення господарства, члени яких займаються як сільським господарством, так і дрібним кустарним виробництвом.

Майже все населення Ізраїлю (92 %) проживає в містах.

Єрусалим – фактична столиця Ізраїлю, одне з найдавніших міст світу. Розташоване на схилах Юдейських гір, на висоті 700 м над рівнем моря. З тис. років тому цар Давид проголосив Єрусалим столицею свого царства. Від того часу місто зазнавало багатьох завоювань і руйнувань, але незмінно залишалося центром духовного розвитку людства. У 1950 р. Єрусалим повернув собі статус столиці відродженої єврейської держави. Єрусалим є релігійним, політичним, культурним і навчальним центром, у його передмістях розташовані п'ять промислових зон із численними наукоємними підприємствами.

У Єрусалимі співіснують три світові релігії – юдаїзм, християнство й мусульманство, тому місто є місцем паломництва юдеїв до Стіни Плачу, християн – до Гробу Господнього, а мусульман – до Центральної мечеті.

Друге за значущістю й розміром місто держави – Тель-Авів – розташоване в 63 км від Єрусалима. Тель-Авів («Пагорб Весни») був заснований у 1909 р. У 1948 р. саме тут була проголошена незалежність Ізраїлю, після чого місто до 1950 р. залишалося столицею країни. Сьогодні Тель-Авів утворює швидко зростаючу сучасну агломерацію і мережею посольств, банків, торговельних центрів, навчальних закладів.

Місто Хайфа – морські ворота Ізраїлю. Уперше про нього згадується в Талмуді в III ст. до н.е., друге відродження цього давнього міста – у 90-х рр. XIX ст. Кожен четвертий житель Хайфи – репатріант, переважно з країн СНД, тому на вулицях міста можна часто почути російську мову. Тут безліч російських крамниць; діє «російський» бізнес. Сучасна Хайфа – один із найбільших промислових і культурних центрів Ізраїлю. У промисловій зоні міста розмістилися підприємства високих технологій – «Ельбіт», «Майкрософт», «Ельсинт», хімічні й нафтопереробні підприємства. Найбільший міжнародний аеропорт Хайфи щодня приймає літаки з усіх куточків земної кулі. У місті розташований Один із найстаріших навчальних закладів Ізраїлю – знаменитий Техніон (Хайфський політехнічний інститут), заснований у 1924 р. Більш «молодим», але не менш знаменитим є Хайфський університет, заснований у 1963 р., що не тільки здійснює підготовку студентів за точними та природничими науками, але й проводить дослідницьку роботу в різних галузях знань.

Культура . Культурна спадщина Ізраїлю насамперед пов'язана із зародженням і ранньою історією трьох світових релігій – юдаїзму, християнства й мусульманства. У східній частині Єрусалима збереглася Стіна Плачу – уціліла частина підпірної стіни завдовжки 156 м, що обгороджувала Другий Єрусалимський храм, зведений у 515 р. до н.е. Стіна Плачу – святиня віруючих євреїв усього світу.

У північно-західній частини Старого міста в Єрусалимі розташований Християнський квартал зі Скорботним шляхом, по якому пролягав шлях Спасителя від Гетсиманського саду, де він був схоплений стражами, через Левині ворота до Голгофи – місця страти, а також Храм Гробу Господнього, де був похований Ісус Христос. У північно східній частині Старого міста розташований мусульманський квартал. Тут можна побачити площу – сад Харамеш-Шериф («священний двір») зі знаменитими мечетями Омара й Аль-Акса і ще 34 мусульманські храми.

Старе місто та його стіни внесені до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Головна релігія Ізраїлю – юдаїзм, у якому існує кілька течій. Більшість ізраїльських арабів сповідують іслам; у країні чимало і християн, головним чином православних. Офіційно Ізраїль -– світська держава, однак юдейська релігійна громада має сильний вплив, тому життя в країні досить жорстко регламентоване релігійними традиціями.

Господарство . Ізраїль – розвинена індустріально-аграрна країна Близького Сходу, щодо якої може бути застосоване поняття «країна з ринковою економікою». Однак правильніше було б говорити про економіку змішаного типу, оскільки дотепер значний вплив на економіку країни робить держава. В Ізраїлі більша частина земель належить державі й інститутам, які вона контролює. Державі також належить провідна роль і в деяких ключових виробничих галузях (електропостачання, водопостачання, залізничний транспорт, нафтоперегінні заводи).

Ізраїльська промисловість бере свій початок від невеликих підприємств (кібуців) із виробництва сільськогосподарської продукції, реманенту й продуктів харчування, що виникли в 1918–1948 рр.

У перше десятиліття після проголошення незалежності Ізраїлю основні зусилля країни були спрямовані на розвиток сільського господарства й створення водної, транспортної, енергетичної інфраструктури. Оскільки країна має значний потенціал кваліфікованих фахівців, відчуваючи при цьому брак основних видів сировини, то промисловість Ізраїлю орієнтується на виробництво товарів на основі власних наукових розробок і технічних новинок.

Промисловість