Характеристика промислового центру Херсон

(Херсонська область)

Підсумкова практична робота

учня 9-Б класу

середньої школи № 16

м. Києва

Шевченка Миколи

ХЕРСОН — місто, обл. центр. Розташований на правому бе­резі Дніпра, за 25 км від Дні­провського лиману Чорного м. Залізничний вузол, морський і річковий порт, аеропорт. Пл. 206 км² . Поділяється на три міські райони. Населення 361,2 тис. чол. (1990). Засн. 1778 на місці військ, укріплення, перші згадки про X. належать до 1737.

Поверхня хвиляста, розчлено­вана балками, ярами; є блюдце-подібне зниження. Перевищен­ня висот до 52,5 м. Пересічна т-ра січня —3,2°, липня +23,0°. Опадів 380 мм на рік. Діє Херсонський облас­ний центр по гідрометеорології. Пл. зелених насаджень 3122 га. У місті — ботсад, 2 дендропар­ки і парк — пам'ятки садово-паркового мистецтва, 7 пам'я­ток природи (всі — місц. зна­чення).

X.— значний пром. центр Пд. України. Його спеціалізацію визначають суднобудування і судноремонт, с.-г. машинобуду­вання, текст, і консервна галузі промисловості. Суднобудуван­ня і судноремонт представлені суднобуд. виробничим об'єд­нанням (випускає сучасні оке­анські танкери, суховантажні судна, контейнеровози, залізо­бетонні доки, ліхтеровози), суд­нобуд.-судноремонтним (паса­жирські теплоходи та катери, самохідні річкові баржі, букси­ри тощо) та суднорем. з-дами (обслуговує судна Азово-Чор-номорського басейну, випускає потужні плавучі доки). Головне підприємство с.-г. машинобуду­вання — виробниче об'єднання «Херсонський комбайновий завод імені Г. І. Петровсько-го» — випускає самохідні ку­курудзозбиральні комбайни «Херсонець», дощувальні уста­новки та ін. с.-г. техніку. Серед ін. підприємств галузі — з-ди карданних валів та електро­машинобудівний. Найбільші підприємства легкої пром-сті об'єднання: виробниче бавов­няне та обласне виробничо-торг. взуттєве; швейна, спорт, виробів ф-ки.

Значного розвитку набула в місті харч. пром-сть (консерв­ний комбінат, консервний, хліб­ний, молочний, виноробний, безалкогольних напоїв з-ди; м'ясний, рибний, хлібопродук­тів комбінати; кондитерська, макаронна, харчосмакова ф-ки). Пром-сть буд. матеріалів пред­ставлена домобуд. і пром. буд. матеріалів комбінатами, виробничим об'єднанням буд. матеріалів, з-дами залізобетон­них виробів, буд. деталей. Працюють нафтопереробний і скло-виробів з-ди.

X.—важливий культурний центр республіки. Функціону­ють 3 вузи: пед. (з ф-том при­родничих наук), с.-г., індустрі­альний; вечірній філіал Мико­лаївського кораблебуд. ін-ту; 14 середніх спец.навч.закладів (серед них — гідрометеоролог. технікум); 12 профес.-тех. уч-щ. Український н.-д. ін-т зрошу­ваного землеробства з ком­плексним селекційним цент­ром по рослинництву в умовах зрошування, ін. наук. устано­ви і проектно-конструкторські орг-ції. У місті — Херсонський відділ Географічного т-ва Ук­раїни, Херсонський обласний будинок природи, 2 держ. музеї — Херсонський крає­знавчий музей та худож. музей, 2 театри — український муз.-драматичний та ляльок; обл. філармонія. Планетарій. Бюро подорожей та екскурсій. Ту­рист. готель *Лілея».

ХЕРСОНСЬКА ОБЛАСТЬ. Утворена ЗО.III 1944. Розташо­вана на Пд. України. На Пн. межує з Дніпроп., на Зх.— з Микол., на Сх.— із Запоріз. областями, на Пд.— з Респ-кою Крим. Омивається водами Чор­ного і Азовського морів. Пл. 28,56 тис. км² (4,7 % тери­торії України). Нас. 1248,8 тис. чол. (на 1.1 1990; 2,4 % насе­лення республіки). Центр — м. Херсон. В «"ласті — 18 ра йонів; 9 міст, у т. ч. З обласного підпорядкування, ЗО с-щ міськ. типу, 675 сільс. населених пунктів.

Близькість X. о. до пром. цент­рів Донецько-Придніпровсько-го економічного району, ви­хід до Азово-Чорномор. ба­сейну і наявність великої річ­кової магістралі — Дніпра є сприятливими факторами для розвитку нар.-госп. комплексу, зумовлюють її значний трансп.-

розподільний і рекреаційний потенціали. З положенням у степовій природній зоні пов'я­зане гол. природне багатство області — зем. ресурси, але посушливий клімат, маловод-ність і слаба залісеність не­гативно впливають на розвиток с.-г. вироби.

Населення і трудові ресурси. У нац. складі переважають українці (бл. 75,7 %), прожи­вають також росіяни (бл. 20,2 %), білоруси, євреї та ін. національності. Пересічна гу­стота нас. 44 чол. на 1 км² , що майже вдвічі нижче, ніж у середньому по республіці. Найгустіше заселені пд.-зх. частина області та приміські райони. Міське населення ста­новить 767,6 тис. чол. (61,5 % всього населення області), що значно нижче середньоресп. рівня урбанізації (75 %). Пере­важають середні та малі міста, розташовані вздовж мор. узбе­режжя, по Дніпру та на пере­хрестях основних трансп. магі­стралей. Близько ² /, міськ. населення сконцентровано у Херсоні, який разом зі своїми містами-супутниками Цюру-пинськом і Голою Пристанню утв. Херсонську міську агло­мерацію. Система міськ. роз­селення формується у пониззі Каховського водосховища — Нова Каховка, Каховка, Бери-слав. Ін. великі міста — Гені-чеськ, Скадовськ. Сільс. розсе­лення розріджене, пересічна густота населення у сільс. мі­сцевості бл. 17 чол. на 1 км² . Найгустіше заселені райони вздовж Дніпра і Каховського водосховища (20—ЗО чол. на 1 км² ). Помітно зростає насе­лення, у т. ч. і сільське у ра­йонах, де створені потужні

Площа зелених насаджень у .іел