Концептуальні основи соціально-економічного розвитку Західного регіону України

Зміст

1. Концептуальні основи соціально-економічного розвитку Західного регіону Україну.......................................................................................................................... 3

1.1 Соціальні проблеми Західного регіону.................................................... 3

1.2 Загальний соціально-економічний розвиток Західного регіону............. 6

1. Концептуальні основи соціально-економічного розвитку Західного регіону Україну

1.1 Соціальні проблеми Західного регіону

Соціальна ситуація в регіоні має чітку тенденцію до загострення, що є наслідком загальнонаціональної економічної кризи і прорахунків в соціальній політиці попередніх років. Але якщо на питання матеріально-технічного розвитку соціальної сфери можна дивитися з певним оптимізмом, то погіршення демографічної ситуації вже сьогодні викликає тривогу. Нестримно падає природний приріст населення, що на тлі його зростаючої смертності веде до загострення депопуляційних процесів, Наочні в цьому плані показники по Львівської області: у 1994 р. природний приріст населення склав тут всього 0,5 чіл. з розрахунку на 1000 жителів. За рахунок зростаючих міграційних переміщень вперше за останні десятиліття чисельність населення області зменшилася на 9 тис. чіл. Продовжується процес його старіння: кожен п'ятий житель Львівської області — обличчя пенсійного віку. Цікаво, що за останні роки кількість осіб пенсійного віку збільшилася у Львівської області на 5,7%, а загальна чисельність її населення — на 1,1%. Подібні процеси спостерігаються і в інших областях регіону. Якщо найближчими роками ці процеси не будуть зупинені, то будь-які економічні програми втрачають сенс: їх не буде кому і для кого реалізовувати.

Останніми роками значне загострення соціальних проблем в Західному регіоні викликане ще і чинником зайнятості його населення. Тепер же картина доповнилася появою офіційно зареєстрованих безробітних, чисельність яких в 1993 р. склала тут 0,6% всього працездатного населення. Крім того, в регіоні зберігається досить високий рівень прихованого безробіття, який, по експертних оцінках, досягає 30-35%.

На тлі загального падіння життєвого рівня народу України не є виключенням і Західний регіон. Його жителі мають порівняно низькі середні доходи, основний компонент яких — заробітна плата робітників і службовців і оплата праці колгоспників — зростає тут повільнішими темпами, ніж в середньому по країні.

Структура вжитку характеризується поступовим збільшенням грошових витрат населення на придбання товарів і зменшенням питомої ваги послуг. Через це сьогодні ми маємо деформовану структуру особистого вжитку життєвих благ, в якій домінуючими є витрати на живлення, а в їх складі — на продукти рослинного походження.

Області регіону (окрім Львівської) займають провідне місце в державі по вжитку найменш коштовного в біологічному відношенні продовольства — хліба і хлібопродуктів. Для порівняння: у більшості розвинених країн світу питома вага витрат на живлення, одяг і взуття складає 15-20% родинного бюджету. У Західному регіоні цей показник в 3,5-4 рази вище. У розвинених країнах така картина спостерігалася 70-100 років тому.

Не менш важлива для регіону проблема розвитку матеріально-технічної бази соціальної інфраструктури. На сьогоднішній день існує значний розрив між нормативними показниками і фактичним рівнем забезпеченості населення об'єктами соціальної сфери. Так, забезпеченість дитячими дошкільними установами досягає в західних областях 41,6%, в Івано-франківській — 58,3%, Львівській — 45,6% і Чернівецькою — 74,4%, а амбулаторно-поліклінічними установами — відповідно, 75%, 57,2%, 69,5% і 64,4%. Отже, можна констатувати, що населення регіону проживає в умовах соціального дискомфорту.

Для більшої частини Західного регіону характерні істотна антропогенна трансформованість ландшафтів і значна забрудненість середовища. Хоча, відмінність від інших регіонів України (таких, як Донбас, Придніпров'я), поширення забруднення не носить тут загального, площинного характеру. Проте в деяких місцях сформувалися стабільні вогнища загрозливого екологічного стану (наприклад, в межах Дрогобицької агломерації — Дрогобич, Борислав, Стебник, Трускавець, де розвинені гірничо-хімічна, нафтопереробна, лакофарбна і інші галузі промисловості ставлять під загрозу розвиток курортного господарства; аналогічна ситуація склалася і в межах Львівсько-волинського вугільного басейну, в зонах впливу Яворівського і Роздольського ПО «Сірка», Калуського ПО «Оріана»).

Останніми роками, унаслідок порушення режиму виробничих процесів, в Західному регіоні значно зросла загроза виникнення екологічних аварій і катастроф. Крім того, потрібно вважатися і з тим, що майже четверта частина його населення проживає в зонах з підвищеним екологічним ризиком функціонування промислових об'єктів, яких в регіоні майже 250.

По забрудненості повітря і вод регіон займає 4-і, а по забрудненості ґрунтів мінеральними добривами і пестицидами — відповідно, 1-і і 2-і місця. Відносно висока забрудненість повітря обумовлена наявністю на його території окремих агресивних виробництв. До іншої групи концентрованих викидів в атмосферу шкідливих речовин відносяться крупні міста регіону, де викиди автотранспорту складають 60-70% їх загальної кількості. З врахуванням відносний невеликій площі міст і їх густої забудови, що традиційно склалася в старих містах, тут вплив ц