Галузева структура металургії

Г алузева структура металлургії.

Роль і значення металургійного комплексу визначається тим, що він випускає метал для машинобудування і є фундаментом інших галузей.

Основні стадії виробничого процесу:

Видобуток сировини - її збагачення - виплавка металів і прокатне виробництво.

Нині в Україні налічується 50 основних підприємств чорної ме­талургії, у складі яких 14 металургійних комбінатів і заводів, 3 фе­росплавних заводи, 16 коксохімзаводів, 6 трубних заводів, 8 гірничо-збагачувальних комбінатів і 3 основних заводи металоконструкцій.

Розвиток металургії як інтегральної галузі промисловості не міг бути забезпечений без одночасного інтенсивного розвитку органічно зв'язаних з нею галузей і виробництв, які створюють разом потужний металургійний комплекс.

До складу металургійного комплексу України включається ряд підгалузей і виробництв, без яких неможливо забезпечити вироб­ництво металу. Це такі:

¨видобуток, збагачення і агломерація залізних, марганцевих та Інших руд;

¨виробництво чавуну, доменних феросплавів сталі і прокату;

¨виробництво електроферосплавів;

¨повторна переробка чорних металів;

¨коксування кам'яного вугілля;

¨видобуток сировини і виробництво вогнетривких будівельних матеріалів (глин, доломітів та ін.), а також флюсових вапняків; випуск металевих конструкцій тощо.

Усі галузі металургії мають подібну технологію переробки сировини.

Два способи виплавки металів:

1. електротермічний (чорна металургія);

2. електрохімічний (кольорова металургія).

- Чорна металургія сформувалась в районах залягання палива і сировини.

- За рівнем концентрації виробництва чорних метлів Україна випереджує розвинені кап.країни.

Майже 98% чавуну і сталі виплавляється на підприємства з річною потужністю 1 млн. т.

- Основою розвитку чорної металургії є потужна залізорудна промисловість.

1) Криворізький – 78% усіх запасів залізних руд (вміст заліза – 50-67% і залізних кварцитів із вмістом заліза 28-35%. Такі руди потребують збагачення (комбінати – Південний, Північний, Центральний).

Після збагачення сира руда перетворюється на концентрат з вмістом заліза до 62 ?

Концентрат надходить на агломераційні фабрики, а звідти у вигляді агломерату на металургійні комбінати.

2) Марганцеворудною базою чорної металургії є Придніпровський марганцеворудний басейн (Нікопольський р-н).

2/3 марганцевої руди видобувається відкритим способом.

На збагачувальних фабриках вміст марганцю в руді доводять до 50-60% і відправляють на металургійні заводи.

3) У Донецькому і Придніпровському районах розвинена коксохімічна промисловість, яка забезпечує металургійні заводи бездимним паливом – коксом.

Розміщення коксохімії приурочене до районів залягання коксівного вугілля (Донбас), до центрів металургійного виробництва (Придніпров’я, Приазов’я).

4) Складовою частиною металургійного комплексу є видобування флюсів і вогнетривких глин – нерудної сировини .

Залягання високоякісних флюсових вапняків є у Донецькій і Дніпропетровській областях.

Флюси – Крим.

Флюси використовують для виплавлення чавуну і вилучення шкідливих сполук і залізної руди, а вогнетривкі глини і кварцові піски – для виробництва вогнетривів.

Групу металургійних заводів, які використовують загальні поклади руди або паливні ресурси і забезпечують основні потреби господарства в металі називають основною металургійною базою.

Три металургійні бази:

Придніпровська;

Донецька;

Приазовська.

Найбільшний завод - у Запоріжжі.

СИРОВИННА БАЗА ЧОРНОЇ МЕТАЛУРГІЇ УКРАЇНИ

В східній Україні сформувалися унікальні природні умови для розвитку металургійного комплексу. Тут знаходяться найкруп­ніші, що мають світове значення, паливно-сировинні бази чорної металургії — Донецький кам'яновугільний, з коксівними марка­ми вугілля, Криворізький залізорудний і Придніпровський мар­ганцеворудний басейни; великі, практично невичерпні родовища вапняків, доломітів, вогнетривких глин.

Віддаль від Кривого Рога до центрального району Донбасу — Горлівки (по прямій) становить 345 км, а від Західного Донбасу, який доходить до Павлограда (Дніпропетровська обл.), — близь­ко 150 км. Між зазначеними басейнами пролягає потужне джере­ло водопостачання — р. Дніпро.

Такого поєднання найважливіших сировинних матеріалів, енер­гетичного і технологічного палива, водних ресурсів, необхідних для розвитку чорної металургії, і такої концентрації їх на порів­няно невеликій території немає в жодній країні світу.

Залізорудна база чорної металургії України представлена Кри­ворізьким і Кременчуцьким басейнами, Білозерським і Керченсь­ким родовищами.

Криворізький басейн розташований у західній частині Дніп­ропетровської області в басейні річки Інгулець. Він простягнувся вздовж Інгульця на 100 км від ст. Миколо-Козельськ на півдні до с. Жовте на півночі. Ширина рудоносної смуги змінюється від 2—3 до 7 км. Руди басейну досить різноманітні. Вони залягають на глибині від 100 до 600 м, а на окремих ділянках — і до 2000 м. Багаті руди (переважно мартітові і гематіто-мартітові з вмістом заліза 50—62% і більше) добуваються тільки шахтним способом. Бі

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать