Найвеличніші водоспади світу

Реферат

Найвеличніші водоспади світу

ВОДОСПАД АНХЕЛЬ

У світі налічується лише десять водоспадів заввишки понад півкілометра. Але найвищий було відкрито порівняно недавно — 1935 року.

Славу першовідкривача водоспаду здобув венесуельський льотчикавантюрист Хуан Анхель. У 30-ті роки двадцятого століття у Венесуелі спалахнула «діамантова лихоманка». Сотні шукачів пригод та любителів легкої наживи подалися в непрохідні тропічні ліси. Анхель придбав невеликого спортивного літака і полетів у бік гірського масиву Ауян-Тепуї (Гора Диявола). В цих місцях зазвичай ідуть рясні дощі й завжди густа хмарність, проте Анхелю несподівано пощастило: він летів у ясну погоду і перший побачив гігантський струмінь води, що спадав із прямовисного кілометрового урвища. Підлетівши ближче, Анхель розгледів, що вода падає не з найвищого виступу столоподібного нагір'я, а з вузького каньйону завглибшки близько 100 метрів, який вона «пропиляла» у верхній частині.На зворотному шляху літак Хуана Анхеля зламався, і льотчику довелося приземлитися на плато Рарайма. Насилу діставшись до найближчого поштового відділення, він повідомив про своє відкриття в Національне географічне товариство Сполучених Штатів. Тепер ім'я льотчика, який став першовідкривачем найвищого в світі водоспаду, можна знайти на всіх географічних мапах світу. Сам Анхель (англійською мовою його ім'я звучить як Енджел) помер 1956 року в Венесуелі, в штаті Сьюдад-Болівар. За останньою волею Анхеля його прах був розвіяний над водоспадом, названим його ім'ям. Він не знайшов алмазів, але став відомий у всьому світі. Щоправда, на латиноамериканських мапах водоспад часто називають СальтоАнхель — Стрибок Анхеля.

Заради справедливості слід сказати, що індіанці, корінні жителі цих місць, знали про існування величезного водоспаду на річці Чурумі й називали Алемей (Дівоча Брова). До речі, є ще одна назва — водоспад Чурумі, за ім'ям річки.

Підходи до найвищого в світі водоспаду дуже складні, тому що він розміщений в одному з найглухіших і важкодоступних куточків землі. Дорогу охочим потрапити до його підніжжя заступає південноамериканська сельва — дрімучий тропічний ліс.

Для того, щоб точніше визначити висоту водоспаду, через чотирнадцять років, 1949 року, до нього вирушила експедиція американських і венесуельських геодезистів. П'ятеро чоловіків, прорубуючи собі дорогу мачете в первісному лісі, крізь переплетіння ліан та кущів, витратили на подолання останніх 36 кілометрів дев'ятнадцять днів!..

Те, що вони побачили, перевершило всі сподівання. Згідно з описом, висота падіння води така велика, що потік, не досягаючи дна прірви, перетворюється на водяний пил, який осідає на каміння дощем. І справді, на відстані близько 300 метрів від дна прірви потужний, пружний потік ніби обривався в тумані, а на самому дні раптом із нічого народжувалася річка...

Кажуть, що на території Венесуели є водоспад, який набагато вищий від Анхеля, але розповіді ці надто суперечливі. Відкрив його італійський дослідник Альдо Гарбарі під час подорожі південними районами Венесуели в горах Марауака. Сталося це 1953 року. А через 20 років, 1973 року, Гарбарі знову вирушив до водоспаду, але про результати його експедиції нічого невідомо...

Із майже кілометрової висоти падає й інший водоспад — Тугела. Він розміщений в Драконових горах і має п'ять каскадів. Усі, хто бачив водоспад, називають його «бурхливим і розлюченим». Інших відомостей про водоспад та довколишню місцевість майже немає. Про нього написано лише те, що вінцікавий об'єкт туризму.

ВОДОСПАД ЙОСЕМІТСЬКИЙ

«Йосеміті» — означає «великий ведмідь гризлі». Індіанці назвали так мальовничу долину й водоспад у серці гір Сьєрра-Невада на честь молодого вождя, який під час голоду вбив величезного ведмедя і влаштував для народу бучний бенкет. Після цього «Йосеміті» почали називати і вождя, і все плем'я.

Ніхто з європейців до 1851 року нічого не знав про долину й водоспад. Кілька білих переселенців, переслідуючи індіанців, випадково проникли в Йосеміті, але їхнім захопленим розповідям про красу долини довго не вірили.

Долина тягнеться на десять кілометрів між гірськими гранітними хребтами. Прямовисні стіни оточують її з усіх боків. Декілька приток річки Мерсед падають зі скель униз напрочуд гарними водоспадами, а сама Мерсед починається водоспадом Невада.

Кожен водоспад названо відповідно до особливостей його зовнішнього вигляду. Так, найбілосніжніший має назву Брайделвейл, що означає «серпанок нареченої». Він заввишки 189 метрів.

Крім найголовнішого Йосемітського водоспаду, Невади і Брайделвейла, в долині ще є п'ять водоспадів, кожний з яких — понад 100 метрів.

Тепер у долині відкрито національний Йо-семітський парк. Тут прокладено автомобільні дороги, об лаштовано оглядові майданчики для десятків тисяч туристів, які щороку приїздять сюди.

Американці називають долину місцем, яке посідав Бог, коли створював Америку. Натураліст і філософ американець Джон Мюїр так написав про Йосемітську долину: «Там є найблагородніші ліси, величезні гранітні стрімчаки, глибочезні, пробиті кригою ущелини, поля найблискучіших льодових кристалів і снігові гори, що здіймають свої вершини в не-о на дванадцять-тринадцять тисяч футів. Килими диких квітів вкривають сонячні схили. Грізно шумлять і піняться водоспади. Біля їхніх підніжжів — новонароджені озера, чисті або з плавучими айсбергами, як мініатюра арктичного океану,— вони сяють, ви