Карти - джерело географічних знань

ШЕПЕТІВСЬКИЙ НВК № 1 У СКЛАДІ „ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА ТА ЛІЦЕЙ” ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛ..

НА КОНКУРС

КАРТИ – ДЖЕРЕЛО ГЕОГРАФІЧНИХ ЗНАНЬ

Лешкевич Алла Павлівна

Шепетівський НВК № 1 у складі

„Загальноосвітня школа та ліцей” Хмельницької обл..

м. Шепетівка 2004

Тема 2 „Джерела географічної інформації

На вивчення теми відводиться 6 годин. Пропоную наступне планування даної теми:

1. Експедиційні, стаціонарні дослідження. Туристські подорожі, екскурсії, краєзнавчі пошуки. Музейні експозиції, виставки. Географічні енциклопедії, довідники, словники, календарі. географічні періодичні видання. Географічні описи в мистецьких творах, засобах масової інформації . Електронні засоби інформації.

2 години.

2. Карти – джерела географічних знань, їх зміст і призначення. Картографічні проекції, спотворення площ, форм, кутів і відстаней.

2 години.

3. Топографічні карти та їх практичне використання.

2 години

Урок №1-2

Тема: Експедиційні, стаціонарні дослідження. Туристські подорожі, екскурсії, краєзнавчі пошуки. Музейні експозиції, виставки. Географічні енциклопедії, довідники, словники, календарі. географічні періодичні видання. Географічні описи в мистецьких творах, засобах масової інформації. Електронні засоби інформації

Мета: ознайомитись з різноманітними джерелами географічних знань; розвивати вміння планувати свою роботу, самостійно відбирати і накопичувати матеріал, приймати рішення, співпрацювати в групі, презентувати створене перед аудиторією, оцінювати себе і одне одного.

Форма проведення уроку : захист проектів.

І. Підготовчий етап (2 тижні)

1) Формування 6 груп. Вибір тем проектів. Постановка мети проекту. Завдання: підготувати проект та 5-хвилинну презентацію проекту, питання для вікторини.

1 група. Експедиційні і стаціонарні дослідження.( при підготовці проекту використовуються матеріали польової практики, що проводиться в 8-х класах природничого спрямування і профільної практики в 10-х класах економічного профілю)

2 група. Туристичні подорожі, екскурсії, краєзнавчі пошуки.

3 група. Музейні експозиції, виставки.

4 група. Географічні енциклопедії, довідники, словники, календарі. Географічні періодичні видання.

5 група. Географічні описи в мистецьких творах, засобах масової інформації.

6 група. Географічні атласи, електронні засоби інформації.

2) Планування. Постановка задач. Розподіл ролей. Збір інформації. Обговорення альтернатив. Вибір остаточного варіанту.

3) Виконання і оформлення проекту. Консультація вчителя.

4) Самооцінка і самоаналіз проекту.

ІІ. Захист проектів.

Вступне слово вчителя.

Презентація проектів.

Вікторина „Чи уважно ви слухали?”( команди обмінюються запитаннями)

ІІІ. Підведення підсумків . Обговорення і оцінювання результатів роботи.

І V . Домашнє завдання. Випереджаюче завдання. підібрати приклади використаннякарт в різних галузях людської діяльності.

Урок 3-4.

Карти – джерела географічних знань, їх зміст і призначення. Картографічні проекції, спотворення площ, форм, кутів і відстаней.

Мета : сформувати в учнів поняття про картографічні проекції, способи зображення географічної інформації; систематизувати знання учнів про особливості карт, удосконалити уміння працювати з картами.

Обладнання: ОІС, атласи, глобуси, таблиця ”Картографічні проекції”, стінна фізична карта України та світу.

Необхідний час: 2 уроки

Хід уроку

І. Повідомлення теми, задач уроку. Мотивація знань.

Історія зародження карти сягає в далеке минуле, коли люди ще не мали писемності. Вік деяких знайдених на скелях, на дереві чи мамонтовій кістці карт сягає 10-15 тис. років. Це свідчить про велику роль карт в житті давніх людей. Чи змінилась роль карти в житті людини в наші дні?(Учні наводять приклади, де використовуються карти в наші дні).

Наукові витоки картографії беруть початок в античній Греції. На перших картах давні греки зображували Землю у вигляді плоского кола, оточеного водою. Першим, хто побудував сітку паралелей і меридіанів і на їх основі склав карту Землі був Ератосфен. Але батьком картографії вважають Птоломея, що жив у м. Олександрія у ІІ ст.. На його карті були позначені усі відомі на той час землі і для 100 об’єктів були визначені координати. За цією картою плавав Колумб.

Недоліком усіх цих карт було не тільки те, що не були позначені всі існуючі на Землі географічні об’єкти, були спотворені площі материків і країн, а й не можливо було точно визначити відстані, напрями, кути. Першим, хто створив математично точну модель Землі на площині був Герард Меркатор, якого і сьогодні називають королем картографії. Саме він започаткував в основу карт класти різні види проекцій, про які сьогодні на уроці і піде мова.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

З уроків географії у 7 класі ви вже знаєте, що таке карта, як поділяють карти за масштабом, обсягом території, змістом.

Для перевірки ваших знань пропоную такі завдання:

1. Перед вами 2 карти: одна в масштабі 1: 500 000, а друга – 1: 10 000 000. Яка з них має більший масштаб і у скільки разів?
2. До яких груп карт ви

   Внимание, отключите Adblock

   Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
   Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

   Скачать