Теорії аналітичного характеру

Індивідуальне науково-дослідне завдання

з дисципліни

Історія бухгалтерського обліку

на тему:

Теорії аналітичного характеру

ПЛАН

Вступ

1. Мінова теорія

2. Логічна теорія

Висновки

Список використаних джерел

ВСТУП

В бухгалтерському обліку існує багато різноманітних теорій. серед них виділяють і теорії аналітичного характеру.

Розрізняють такі теорії аналітичного характеру: мінова та логічна (філософська) теорії.

Теорії бухгалтерського обліку формують систему знань студентів щодо методології та організації бухгалтерського обліку, використання облікової інформації для складання звітності, економічного аналізу, аудиту і контролю, прийняття управлінських рішень.

Метою написання даної індивідуальної науково-дослідної роботи є вивчення теорій аналітичного характеру.

Предметом дослідження є система теоретичних, методичних та практичних аспектів, що стосуються теорій аналітичного характеру.

Основне завдання полягає у глибшому вивченні і дослідженні поняття «мінова теорія», «логічна теорія».

1. МІНОВА ТЕОРІЯ

Мінова теорія мала велике значення в історії російської облікової думки, адже вона виникла в Росії в минулому столітті і тривалий час була досить поширеною. Вперше вона була викладена в 1888 р. А.М. Вольфом. Пізніше ця теорія була розвинута і поглиблена Є.Є. Сіверсом, що розробив і видав в 1901 р. на її основі систематизований курс «Общее счетоводство», а в подальшому була основою досліджень М.О. Блатова.

За даною теорією всі цінності поділялися на три основні групи: речові, грошові та умовні (В.А. Маздоров перші дві групи об’єднував в одну загальну групу так званих дійсних цінностей). Під умовними розуміли зобов’язання провести оплату. При цьому цінності виступали потоками в формі «міни» - обміну одних цінностей на інші. Але так як обмін повинен бути завжди еквівалентним, подвійний запис виступає природним наслідком обміну.

А.М. Вольф писав: «Повна діяльність будь-якого підприємства зовнішнім виглядом відображається у ряді окремих торговельних випадків або операцій; в їх основу покладено обмін. Будь-який обмін передбачає дві дії - отримання і видачу - і створює два питання: що ми отримуємо при обміні і що ми віддаємо. Відповіді на ці питання можуть бути різними, в залежності від характеру обмінних операцій:

1) можливий безпосередній обмін одних цінностей на інші, або обмін цінностей на обмінну одиницю, тобто на гроші;

2) обмін цінностей на послуги.

Звідси випливає й інший вид обміну, який, в свою чергу, передбачає два питання: яку цінність ми даємо і що отримуємо та навпаки». А.М. Вольф зробив важливий висновок: «Для здійснення всіх записів основним правилом вважається наступне: статті, по яких рахунок здійснює видачу, записуються йому в кредит, в праву сторону; статті ж, по яких він отримує, записуються йому в дебет, в ліву сторону».

Російський вчений Є.Є. Сіверс намагався розкрити економічну концепцію подвійного обліку в своєму виступі на тему «Счетоведение и счетоводство» 6 лютого 1892 р. в петербурзькому Товаристві для розповсюдження комерційних знань.

Є.Є. Сіверс охарактеризував порядок запису операцій по рахунках таким чином: «Знаючи, - писав він, - що кожний оборот зводиться до обміну, що обмін складається з отримання однієї цінності і видачі іншої і, що кожний рахунок поділяється на дві сторони - надходження і вибуття, не можна не дійти висновку, що кожний оборот, виражений в тій чи іншій сумі, повинен бути записаний двічі і до того ж на двох різних рахунках: на лівій (прибутковій) стороні рахунку, відкритого для цінностей, до групи яких належить отримана цінність і на правій (видатковій) стороні рахунку, відкритого для цінностей, до групи яких належить віддана цінність». І далі: «...в цьому полягає основний закон рахунковедення, який називається законом подвійного запису господарських оборотів».

В розвиток своєї теорії Є.Є. Сіверс створив класифікацію економічних оборотів, виходячи із обміну. Він розрізняв наступні операції:

1) натуральний обмін,

2) купівля-продаж,

3) кредитні угоди,

4) депозитні угоди. В усіх цих операціях вихідним пунктом є акт обміну. Крім цього, вчений передбачав існування операцій, які зводяться до переміщення і видозмінювання цінностей. Теоретичні положення, розроблені Є.Є. Сіверсом, набули великого розповсюдження в Росії. Вони широко висвітлювались на сторінках журналу «Счетоводство», редактор якого А.М. Вольф в своїй праці «Двойная бухгалтерия в популярних очерках» був повністю солідарний з теорією Є.Є. Сіверса. З 1902 р. почали видаватись навчальні посібники Є.Є. Сіверса, рекомендовані офіційними навчальними програмами.

Таким чином, відповідно до мінової теорії кожний рахунок представляв ту чи іншу цінність - дійсну або умовну. Іншими словами, рахунки розглядаються як речові, але по відношенню один до одного виявляються або боржниками (дебіторами), або позичальниками (кредиторами). З цієї точки зору рахунки розглядаються як особові. Тут мінова теорія доповнює юридичну.

2. ЛОГІЧНА ТЕОРІЯ

бухгалтерський облік міновий логічний

Логічна теорія (М.С. Помазков називав її філософською) була запропонована Л. Гомбергом. Її сутність полягала в тому, що всі господарські операції розглядались незалежно від того, хто їх виконує (суб’єкт) і з яким м

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать