Облік довгострокових активів у зарубіжних країнах

ТЕМА: ОБЛІК ДОВГОСТРОКОВИХ АКТИВІВ У ЗАРУБІЖНИХ КРАЇНАХ

1. Поняття і види довгострокових активів

У закордонній обліковій термінології поняття «довгострокові активи» (long-livedassets) позначається різними термінами, зокрема необоротними активами (fixedassets), операційними активами (operationalassets), позаоборотними активами. У більшості країн довгострокові активи містять основні засоби та нематеріальні активи.

Питання обліку та відображення довгострокових активів у фінансовій звітності суб’єктів господарювання на міжнародному рівні розглядаються у МСБО 16 «Основні засоби», МСБО 38 «Нематеріальні активи», МСБО 36 «Зменшення корисності активів», МСФЗ 3«Об’єднання бізнесу», а в Україні ─ у П(С)БО 7 «Основні засоби» та П(С)БО 8 «Нематеріальні активи», П(С)БО 28 «Зменшення корисності активів».

У США облік довгострокових активів регламентується значно більшою кількістю стандартів із фінансового обліку (SFAS), зокрема:

• SFAS 142 «Гудвіл та інші нематеріальні активи» («Goodwill and Other Intangible Assets»);

• SFAS 144 «Облік зменшення корисності та ліквідації довгострокових активів» («Accounting for the Impairment or Disposal of Long-lived Assets»);

• SFAS 141 «Об’єднання бізнесу» («Business Combinations»);

• SFAS 86 «Облік витрат на комп’ютерне програмне забезпечення, призначене для продажу, оренди чи іншої реалізації» («AccountingfortheCostsofComputerSoftwaretobeSold, Leased, OrOtherwiseMarketed»);

• SFAS 69 «Розкриття інформації про нафто- та газодобувну діяльність» («DisclosuresaboutOilandGasProducingActivities»);

• SFAS № 19 «Фінансовий облік і звітність нафто- та газодобувних компаній» («Financial Accounting and Reporting by Oil and Gas Producing Companies»);

• SFAS 45 «Облік доходу від франшизи» («Accounting for Franchise Fee Revenue»);

• SFAS 34 «Капіталізація процентних витрат» («Capitalization of Interest Costs»);

• SFAS 2 «Облік витрат на дослідження та розробки» («Accounting for Research and Development Costs»).

Згідно зМСБО 16, основні засоби ─ це матеріальні активи, що їх:

1) підприємство утримує для використання у виробництві або постачанні товарів і наданні послуг, для надання в оренду іншим особам або для адміністративних цілей;

2) використовуватимуть, за очікуванням, протягом більше одного періоду.

Нематеріальні активи , відповідно до МСБО 38, ─ це немонетарні активи, які не мають фізичної субстанції та можуть бути ідентифіковані.

Слід зауважити, що міжнародними стандартами не деталізуються види активів, які належать до основних засобів і нематеріальних активів.

У США довгострокові активи у фінансовій звітності підприємств класифікуються на дві категорії:

1) основні засоби (property, plantandequipment): земля, будинки, машини, обладнання, легкові та вантажні автомобілі. До категорії основних засобів відносять також природні ресурси, такі, як: нафта, газ, лісові й мінеральні ресурси;

2) нематеріальні активи (intangibleassets): патенти, авторські права, торгові марки (назви), франшиза, організаційні витрати, гудвіл.

В Україні, згідно з П(С)БО 7 «Основні засоби», класифікація основних засобів здійснюється за такими групами:

1. Основні засоби: земельні ділянки, капітальні витрати на поліпшення земель; будинки, споруди та передавальні пристрої, машини та обладнання, транспортні засоби; інструменти, прилади, інвентар (меблі); робочу і продуктивну худобу; багаторічні насадження; інші основні засоби.

2. Інші необоротні матеріальні активи: бібліотечні фонди, малоцінні необоротні матеріальні активи; тимчасові (нетитульні) споруди; природні ресурси, інвентарна тара; предмети прокату; інші необоротні матеріальні активи.

3. Незавершені капітальні інвестиції.

Відповідно до ГІ(С)БО 8, нематеріальні активи поділяються на такі групи :

• права користування природними ресурсами (право користування надрами, іншими ресурсами природного середовища, геологічною та іншою інформацією про природне середовище тощо);

• права користування майном (право користування земельною ділянкою, право користування будівлею, право на оренду приміщень тощо);

• права на комерційні позначення (права на торговельні марки (знаки для товарів і послуг), комерційні (фірмові) найменування тощо);

• права на об’єкти промислової власності (право на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, сорти рослин, породи тварин, компонування (топографії) інтегральних мікросхем, комерційні таємниці, зокрема ноу-хау, захист від недобросовісної конкуренції тощо);

• авторське право та суміжні з ним права (право на літературні, художні, музичні твори, комп’ютерні програми, програми для електронно-обчислювальнихмашин, компіляції даних (бази даних), виконання, фонограми, відеограми, передачі (програми) організацій мовлення тощо);

• незавершені капітальні інвестиції в нематеріальні активи;

• інші нематеріальні активи (право на провадження діяльності, використання економічних та інших привілеїв тощо).

2. Визнання та оцінка основних засобів

Згідно з МСБО 16 «Основні засоби», об’єкт основних засобів слід визнавати як актив, коли :

1) існує ймовірність того, що в майбутньому підприємство отримає економічні вигоди, пов’язані з цим активом;

2) вартість активу

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать