Облік витрат на оплату праці

КИЇВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ

ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Вінницький торговельно-екномічний інститут

Курсова робота на тему:

“Облік витрат на оплату праці”

ПЛАН

Вступ. Залагльні поняття про витрати виробництва.

1. Облік витрат на оплату праці.

2. Види і форми заробітної плати.

3. Аналітичний облік заробітної плати.

4. Синтетичний облік зарплати.

5. Утримання із зарплати.

6. Відрахування на соціальне страхування і інші внески до бюджету.

Висновки.

Витрати виробництва – це витрати живої і опредметненої праці підприємств (об`єднань) на виробництво й збут продукції. В практиці планування і обліку для характеристики витрат виробництва використовують термін “витрати на виробництво”, на випущену продукцію вони виражаються в її собівартості.

Собівартість продукції підприємств являє частину вартості цієї продукції, що включає споживані кошти, предмети праці, послуги інших організацій і заробітню плату працюючих, виражені в грошовій формі.

В умовах удосконалення господарювання собівартість продукції є важливішим економічним показником діяльності об`єднань і підприємств. Управління собівартістю підприємців являє собою планомірний процес формування витрат на виробництво, собівартості одиниці продукції, виявлення резервів економії, зниження собівартості і забезпечення систематичного контролю за виконанням завдань по собівартості.

Складовими елементами системи управління собівартості продукції є прогнозування й планування, нормування витрат, облік і калькуляція, економічний аналіз, контроль за формуванням собівартості.

На схемі зображені найважливіші взаємозв`язки елементів в системі управління.

Прогно-зування

Плану-вання

Норму-вання

Облік витрат

Кальку-ляція

Економ. аналіз

Контроль

Облік витрат на виробництво і калькуляція собівартості продукції є основними і відповідальними ланками облікової роботи.

Перед обліком витрат на вир-во продукції поставлені такі основні завдання:

- своєчасне, повне і достовірне відображення в обліці фактичних витрат, пов`язаних з вир-вом і реалізацією продукції, виконанням робіт і наданням послуг, а також невиробничих втрат і робіт; втрат, припустимих на окремих ділянках діяльності підприємства;

- контроль за правильним використанням сировини, матеріалів, топлива й енергій, фонду заробітної плати та іншими статтями витрат, за дотриманням встановлених коштів, затрат по обслуговуванню виробництва і управлінню;

- обгрунтована калькуляція собівартості продукції, правильне складання звітної калькуляції;

- перевірка виконання планів по собівартості і виявленню резервів скорочення витрат;

- виявлення результатів по собівартості продукції цехів і інших підрозділів підпр-ва.

Виконання перерахованих задач повинно базуватися на правильній організації бухгалтерського обліку витрат вир-ва. Добре налагоджений облік сприяє усуненню безгосподарності і надлишків у використанні коштів, їх економії. Це забезпечує зростання рентабельності підприємств і організацій.

У плануванні, обліку і калькуляції собівартості продукції застосовуються декілька угрупувань витрат: по місцю їх винекнення (це можливо для організації внутрішньовиробничого госпрозрахунку), по видам продукції (для калькуляції собівартості) і по видам витрат, тобто по статтям і елементам витрат. Останнє угрупування є досить важливим у обліці собівартості продукції.

Під економічним елементом витрат розуміють первинний однородний вид витрат на вир-во продукції, який на вир-ві неможливо розкласти на складові частини. Основними положеннями прийнята єдина і обов`язкова для всіх об`єднань і підприємств номенклатура економічних елементів витрат на вир-во:

1. Сировина й основні мат-ли (за відрахунок поворотних відходів).

2. Купівельні вироби, напівфабрикати, роботи і послуги виробничого характеру.

3. Допоміжні мат-ли.

4. Топливо.

5. Енергія.

6. Заробітна плата. Основна і додаткова.

7. Відрахування на соціальне страхування.

8. Амортизація основних фондів.

9. Інші витрати.

Заробітна плата являє собою суттєвий елемент собівартості.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про оплату праці» – це винагорода, виражена, як правило, в грошовій формі, або уповноважений їм орган виплачує робітнику за виконану їм роботу.

Витрати на оплату праці складаються із:

1. Фонду основної заробітної плати.

2. Фонду додаткової зар.плати.

3. Інші заохочення та компенсаційні виплати.

Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу згідно встановлених норм (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді ставок (окладів) в відпускних розцінок для робітників і посадових окладів для службовців.

Додаткова зар.плата – це винагорода за працю понад встановлену норму, за трудові успіхи й винахідливість та за

Особі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантовані компенсаційні виплати, передбачені діючим законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них відносяться виплати у формі винагород

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать