Облік депозитних та інших зобов'язань банку

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ТАВРІЙСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ. В.І.ВЕРНАДСЬКОГО

економіко-гуманітарний факультет в м. Мелітополі

кафедра фінансового менеджменту та банківської справи

Реферат на тему: « О блік депозитних та інших зобов'язань банку »

Виконав:

Студент 3 курсу 31групи

Шлома Роман Игоревич

Мелітополь, 2009

План

1. Визнання, оцінка й класифікація зобов'язань банку та характеристика рахунків для їх обліку

2. Облік банківських депозитів

3. Методика розрахунку процентів за депозитом

4. Облік операцій зі сплати та погашення депозиту

1. Визнання, оцінка й класифікація зобов'язань банку та характеристика рахунків для їх обліку

Вивчаючи зобов'язання банку, необхідно згадати відмінності в тлумаченні термінів «власний капітал» та «зобов'язання» як основних елементів фінансового звіту «Баланс», які ми розглядали в першому розділі. Зобов'язання розкривають відносини банку з постачальниками фінансових ресурсів. Джерелами постачання ресурсів для банку, крім власного капіталу, можуть бути:

«депозити, які належать до залучених коштів і включають кошти інших банків, кошти суб'єктів господарювання, кошти бюджетів різних рівнів, кошти фізичних осіб;

• позичені кошти (недепозитні запозичення), які банк одержує у вигляді кредитів від інших банків, кредитів від міжнародних фінансових установ, субординованих кредитів та шляхом розміщення власних боргових цінних паперів (депозитних сертифікатів, облігацій тощо). (Облік операцій з власними борговими зобов'язаннями буде розглянуто у розділі «Облік операцій з цінними паперами».)

Зобов'язання показують у бухгалтерському балансі банку в окремому розділі у складі пасивів. Загальна сума зобов'язань відображає суму боргів банку, а їх структура демонструє додаткові джерела фінансування банківського бізнесу та кредиторську заборгованість банку, яка склалася за проведеними ним операціями з клієнтами та за внутрішньобанківськими операціями. Розглянемо особливості подання зобов'язань у бухгалтерському балансі (річному) банку.

Зауважимо, що подання зобов'язань у балансі в такому вигляді не дає змоги провести фінансовим аналітикам аналіз структури основних джерел формування ресурсів банку. Це пов'язано з тим, що виділені статті зобов'язань об'єднують різні за економічною природою джерела.

Для вирішення завдань аналізу ресурсної бази потрібно використовувати інформацію щодо зобов'язань, яка розкривається в примітках до балансу в річному фінансовому звіті, щоденному балансі, а також в додаткових формах статистичної звітності за депозитними операціями та іншими зобов'язаннями. Додаткові форми звітності складаються за даними аналітичного обліку.

Для прикладу розглянемо розкриття в примітках інформації щодо статті балансу «Кошти клієнтів».

На підставі бухгалтерських рахунків для обліку зобов'язань, передбачених у плані рахунків, можна подати таку класифікацію та структуру зобов'язань комерційного банку.

Депозитні та позичені кошти — це основні види зобов'язань банку. Вони становлять левову частку зобов'язань банку і відносяться до категорії фінансових зобов'язань. Зобов'язання виникають унаслідок здійснення банком операцій, що пов'язані з залученням депозитів та отриманням кредитів, а також деяких інших господарських операцій. Мобілізацію грошових коштів (фінансових ресурсів) банк здійснює, пропонуючи кредиторам банківські продукти у вигляді різноманітних фінансових інструментів, а саме: різні види депозитних вкладів, власні ощадні сертифікати та облігації; різні типи запозичень у формі кредитів. Наслідком здійснення операцій з такими фінансовими інструментами є виникнення у банку контрактного зобов'язання, яке підлягає погашенню грошовими коштами. Такі зобов'язання класифікують як фінансові зобов'язання.

Зобов'язання — це заборгованість банку, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому призведе до зменшення ресурсів банку, що забезпечують економічні вигоди.

У правовому аспекті зобов'язання виникає у банку на дату підписання угоди між суб'єктами й означає, що банк бере на себе обов'язок або відповідальність діяти у певний спосіб. Воно має юридичну силу і класифікується як цивільно-правове (юридичне) зобов'язання. Його сутність полягає в тому, що воно підлягає виконанню у майбутньому. Тобто договори, угоди, контракти — це основні документи, в яких передбачені права та обов'язки сторін і які є підставами для виникнення економічних зобов'язань. Проте потрібно звернути увагу на те, що юридичні й економічні (бухгалтерські) аспекти визнання зобов'язання не збігаються.

У бухгалтерському обліку зобов'язання реєструється і відображається у балансі банку лише тоді, коли у зв'язку з ним виникає заборгованість, тобто сума боргу (економічне зобов'язання) банку перед суб'єктом (контрагентом), з яким підписано угоду.

Сутнісними ознаками будь-якого зобов'язання є:

«суб'єкти або особи, між якими підписана угода;

«об'єкт або те, на що спрямовані права та обов'язки суб'єктів

(їхні дії);

«зміст зобов'язання, який визначає певний вид або тип зобов'язання.

Такі ознаки дають змогу ідентифікувати зобов'язання у кожному конкретному випадку і враховуються під час побудови механізму обліку зобов'язань та їх відображення у балансі.

Розглянемо структ

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать