Електромузичні інструменти

Міністерство освіти і науки України

Львівський інститут економіки і туризму

Факультет товарознавства та експертизи товарів

Кафедра товарознавства та експертизи товарів

Індивідуальна робота

на тему:

“Охарактеризуйте основні види електромузичних товарів”

Студента IV курсу

Олексина Н.В.

Науковий керівник

Тис М.С.

ЛЬВІВ – 2008 р.

Електромузичні інструменти (електрофони) – група музичних інструментів, в яких звук видобувається за допомогою електричних коливань.

В залежності від способу формування коливань розрізняють:

· власне електронні інструменти;

· акустичні інструменти з електричним підсиленням.

В загальному електромузичний інструмент складається з наступних елементів:

· генератор електричних коливань (OSC)

· пристрої, що дозволяють грати на інструменті

· пристрої, що дозволяють корегувати тембр звуку

· підсилювач, що підсилює електричні коливання

· гучномовець, що перетворює електричні коливання в акустичні.

Найпершим електромузичним (електромеханічним) інструментом вважається Музичний телеграф, сконструйований в 1876 році американським телеграфістом Еліша Греєм.

Першим цілковито електромузичним інструментом став телармоніум, запатентований Таддеусом Кахіллом в 1897 р. і сконструйований в 1906 р. Апарат важив 200 тонн, мав довжину близько 19 метрів, містив 145 спеціальних електрогенераторів. Інструмент проіснував до 1916 р. Записів не збереглося.

В 1920 р. російський винахідник Лев Термен сконструював Терменвокс. Головною частиною терменвокса є два високочастотних коливних контури, настроєні на спільну частоту. Електричні коливання звукових частот створюються генератором на електронних лампах, сигнал пропускається через підсилювач і перетворюється гучномовцем в звук. Висота і гучність звуку залежала від магнітного поля навколо антен.

В 1928 р. Л. Термен конструює другий відомий інструмент – Хвилі Мартено, який мав клавіатуру та кілька допоміжних контролерів. Цей інструмент використовувався О. Мессіаном в симфонії "Турангалілла" та інших творах.

Асортимент електромузичних інструментів представлено електронними й адаптеризованими інструментами. Виробництво цих інструментів, які мають необме­жені можливості відтворення звуків, постійно зростає.

Електронні музичні інструменти , залежно від кількості генера­торів, поділяють на одноголосні і багатоголосні.

Одноголосні (мелодійні) інструменти дають змогу відтворити тільки один звук без акордів, адже для звуковідтворення викорис­товують один генератор електричних коливань. До цих інструментів відносять: терменвокс, сонар, віолену, емірітон, екводін. Усі вони випускались в експериментальному порядку. Одноголосні інстру­менти нині використовуються дуже рідко.

Багатоголосні інструменти значно поширилися завдяки їх мож­ливості відтворювати одночасно кілька звуків, отримувати різно­манітні темброві характеристики й оригінальні музичні ефекти.

За акустичними властивостями, зовнішнім виглядом, розташу­ванням вузлів управління багатоголосні інструменти різноманітні. Всі вони мають хроматичний лад. Музичний діапазон може бути від кількох тонів до повного музичного діапазону (8 октав). Завдя­ки використанню підсилювачів різної потужності гучність також можна регулювати по всьому діапазону – від порогу гучності до болючого порогу. Засоби управління тембровими характеристика­ми, музичними ефектами розташовано, як правило, на корпусі інструмента й управляються руками, а гучність – ножною педаллю.

За особливостями встановлення інструменти можуть бути настільні чи консольні, які встановлюються на підлогу на ніжках.

Залежно від кількості клавіатур багатоголосні інструменти бу­вають одно- і багатоклавіатурні.

Призначені електронні музичні інструменти для сольного ви­конання, а також для вокально-інструментальних ансамблів, іноді для симфонічних оркестрів, в яких вони постають як додаткові інструменти до основних класичних.

До електронних музичних інструментів відносять електрооргани, синтезатори, мастерклавіатури тощо Найбільшого поширен­ня в Україні набули синтезатори.

Синтезатор – електронний музичний інструмент, який синтезує звук, використовуючи техніки адитивного, субтрактивного, частотно-модуляційного та інших видів синтезу.

Синтезатори за призначенням поділяються на професійні і ма­сові. Особливістю сучасних синтезаторів є висока якість звучання, великий вибір звуків, значна кількість вбудованих мелодій, на­явність автоакомпанементу, пам'яті, багатофункціонального дисп­лею, секвенсору композицій і фрагментів, який дає змогу створю­вати оркестрові композиції та аранжування, записуючи до пам'яті почергово партії різних інструментів. Синтезатори, які призначено для навчання – "електронний вчитель", – додатково мають навчальні мелодії, вбудований самовчитель гри на клавішах та систему му­зичної інформації.

Синтезатори поділяють також на аналогові та цифрові.

В аналогових синтезаторах генератор частоти тону (осцилятор) генерує електромагнітні коливання певної частоти та певної форми (синусоїда, трикутник, прямокутник, шум і т.п.), які після проходження через блок фільтрів підсилюються за допомогою підсилювача та перетворюються через гучномовець на відповідні акустичні коливання.

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать