Економічної корисності грошей

ПЛАН

1 Ознаки економічної корисності грошей………………………………...3

2 Структура грошового ринку від призначення та ліквідності

фінансових активів……………………………………………………….6

3 Задача № 8……………………………………………………………….10

Список літератури………………………………………………………...11

1 ОЗНАКИ ЕКОНОМІЧНОЇ КОРИСНОСТІ ГРОШЕЙ

Однією з визначальних функцій ринку є фор­мування відносної вартості та ціни товару, який є об'єктом його обігу. Цю функцію виконує і ринок грошей. Відносна вартість грошей складається взаємодією на монетарному ринку їх попиту і пропозиції.

Попередники сучасних грошей — гроші-товар , що ви­никли на етапі зародження і становлення ринкових від­носин і «працювали» в наявній системі економічних від­носин кілька тисячоліть, мали власну внутрішню вартість. Вони втілювали в собі певну частку затрат суспільне необхідної праці й через те виконували у світі товарів роль загального вартісного еквівалента. Це стосується і функції засобу обігу, яку гроші-товар виконували завдяки тому, що в метаморфозі Т — Г — Т вони приймалися в обмін на інший товар, оскільки мали власну вартість. Навіть тоді, коли в обігу функціонували розмінні на золото паперові гроші, вони розглядалися як знаки вартості мо­нетарного товару. Не маючи власної внутрішньої вартості, розмінні паперові гроші представляли в обігу вартість офіційно визначеної на основі зафіксованого державою масштабу цін вагової частки золота. Скажімо, один долар представляв до 1971 р. в обігу вартість 0,88 грама золота.

На відміну від грошей-товару, сучасні готівкові гроші — банкноти або чекові депозити мають відносну вартість. Вони функціонують в обігу як законні платіжні засоби завдяки тому, що є декларованими державою грішми. Держава своїм декретом зобов'язує приймати їх на своїй території як засіб платежу. Однак держава не може продекларувати їх вартість. Вартість сучасних грошей фор­мується під впливом ринкових сил стихійно. Держава може здійснити відносно цих сил лише заходи регулю­вання. Але повністю скасувати їх дію вона не в змозі.

Сучасна монетарна теорія виходить із того, що відносна вартість грошей пов'язана з характеристикою їх еконо­мічної корисності . У загальноекономічному визначенні ко­рисність певного блага характеризується його здатністю задовольняти відповідні потреби людини. З урахуванням цього корисність грошей визначається опосереднено — че­рез корисність інших товарів та економічних послуг, що їх можна отримати на ці гроші.

Наявність у розпорядженні окремої особи чи господар­ської структури певної суми грошей уже як така прино­сить їх власнику безпосередню користь. Це, по-перше , можливість з урахуванням абсолютної ліквідності грошей будь-коли замінити їх на інший товар; по-друге , гроші є найзручнішою формою накопичення багатства, а його збе­рігання у такій формі потребує мінімальних витрат; по-третє , безпосередня корисність грошей пов'язана з реа­лізацією їх унікальної функції — забезпечення зв'язку сучасного та майбутнього.

Отож монетарна теорія не абсолютизує принцип від­носності вартості грошей. Вважається, що корисність гро­шей не лише відносна, а й абсолютна . Тобто корисність грошей завжди вища від безпосередньої корисності тих товарів і послуг, що можна на них отримати. Якщо відносну вартість грошей прийняти за одиницю, то їх абсолютна вартість завжди буде вищою від одиниці.

Відносна вартість грошей, або їх корисність, пов'язана із рідкісністю . Корисність певного блага в економічному розумінні цього поняття не є його абстрактною здатністю задовольняти певні потреби. Вона формується зіставлен­ням кількості доступних благ та наявною на даний момент потребою в них. Звідси шкала корисності (цінності) ха­рактеризується обернено пропорційною залежністю до на­явної пропозиції.

Відповідно до цих загальнотеоретичних положень від­носність вартості грошей має розглядатися не лише через призму попиту на них — із рідкісності, а й у динаміці. Себто величина відносної вартості не є константою — вона змінюється у часовому просторі.

Теорією грошей доведено необхідність застосування ди­ференційованого підходу до визначення вартості грошей і в залежності від їх функціонального використання. Вар­тість грошей є відносною не лише стосовно їх рідкісності та наявності в певний момент часу, а й щодо їх конкретного функціонального застосування.

А відтак слід зосередити увагу на тому, що попит на гроші як на специфічний товар формується на засадах «портфельного підходу». Він є одним із елементів вибору між вигодою, яку може отримати їх власник від інвесту­вання грошей у купівлю товарів і послуг, у сферу вироб­ництва чи, скажімо, в цінні папери, та ризиком утрати безпосередньої вигоди від утримання грошей у ліквідній формі. Цим зумовлюється методологічна вага диференці­ації підходів при визначенні відносної вартості грошей у їх трансакційному використанні та грошей у функції на­громадження. І це цілком природно. Одна справа, коли йдеться про вартість грошей як ліквідного ресурсу, і зовсім інша, коли на них пред'являється попит зі спекулятивною метою.

Із загального курсу теорії ринкових відносин добре відомо, що вартість певного товару не відповідає його ціні. Ціна — грошове вираження вартості. Лише при досягненні абсолютної рівноваги між попитом і пропозицією ці по­казники збігаю

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать