Форма векселя. Основні реквізити

Форма векселя. Основні реквізити

Форма векселя визначається законом місця його упорядкування. Національні вексельні закони різних країн пред'являють різноманітні вимоги до форми векселя, проте кожний із них містить вичерпний перелік тих складових елементів (реквізитів), що у сукупності визначають форму векселя як документа.

Переказний вексель. ОВЗ, або Женевський вексельний закон, не дає визначення переказного векселя (юристи з усього світу, що приймали участь у створенні цього закону, так і не зуміли знайти формулювання), проте в статті 1 приводиться повний перелік його обов'язкових реквізитів. Відповідно до ОВЗ переказний вексель повинний містити:

1. Найменування "вексель", включене в текст документа і виражене на тій же мові, на котрій цей документ складений (вексельна мітка);

2. Проста і ні чим не обумовлена пропозиція (зобов'язання) сплатити визначену суму грошей (вексельну суму);

3. Найменування платника (трасату);

4. Вказівка терміна-платежу;

5. Вказівка місця, у якому повинний бути зроблений платіж (місце платежу);

6. Найменування особи, якому або наказу якого повинний бути зроблений платіж (перший векселетримач - ремітент);

7. Вказівка дати і місця упорядкування документа;

8. Найменування і підпис того, хто видає вексель (векселедавець - трасант).

Документ, у якому відсутніх будь яке з вищевказаних позначень, не має сили переказного векселя, за винятком таких випадків:

- вексель, термін платежу по який не зазначений, розглядається як підлягаючій оплаті по пред'явленні;

- якщо немає спеціальної вказівки про місце платежу, місце, позначене поруч із найменуванням платника, буде рахуватися місцем платежу й одночасно місцем проживання платника;

- якщо не зазначене місце упорядкування векселя, признається, що вексель складений у місці, позначеному поруч із найменуванням векселя. При цьому варто зауважити, що даний реквізит складається з двох частин - указівки місця і дати упорядкування векселя. При відсутності дати упорядкування документ у будь-якому випадку позбавляється вексельної сили.

Англійський вексельний закон (ВЕА) обов'язковими реквізитами переказного векселя вважає:

- беззастережний наказ про платіж визначеної суми грошей;

- найменування платника;

- найменування особи, якому або наказу якого повинний бути зроблений платіж, або вказівка того, що вексель виданий на пред'явника;

- підпис векселедавця.

Таким чином, по англійському закону переказний вексель не рахується недійсним через те, що він не датований, не зазначені місце видачі і місце платежу, а також вексельна мітка. Вексель, у якому відсутній термін платежу, так само, як і по ОВЗ, розглядається підлягаючим оплаті по пред'явленні. У той же час документ, у якому відсутніх хоча б один з обумовлених законом обов'язкових реквізитів або який потребує вчинення якогось дії на додаток до платежу грошей, не може розглядати як переказний вексель.

З погляду Женевського вексельного закону (ОВЗ) простий вексель повинний містити всі ті ж реквізити, що і переказний, за винятком реквізиту "найменування платника". Оскільки простий вексель містить не наказ про платіж, а обіцянка векселедавця здійснити платіж, то відсутнє позначення платника. У простому векселі векселедавець і платник - та ж сама особа. Тому при відсутності особливої вказівки місцем платежу рахується місце упорядкування документа, що у той же час розглядаються як місце проживання векселедавця.

1) Простий вексель містить: найменування "вексель", включене в текст документа і виражене на тій мові, на котрому цей документ складений (вексельна мітка);

2) просту і нічим не обумовлену обіцянку сплатити визначену суму (вексельний наказ);

3) вказівку терміну платежу;

4) вказівку місця, у якому повинний бути зроблений платіж (місце платежу);

5) найменування того, кому або наказу кого платіж повинний бути зроблений (першого векселетримача - ремітенту);

6) указівка дати і місця упорядкування векселя (вексельна дата);

7) підпис того, хто видає вексель (векселедавця - трасанта).

У операціях із переказним векселем беруть участь три сторони: трасант (кредитор), трасат (боржник) і одержувач платежу (ремітент). Найбільше типова схема використання цього векселя - коли підприємство - постачальник бере під свою виробничу діяльність позичку в банку і погашає її за допомогою платежів на ім'я банку від своїх покупців, тобто переказний вексель погашає відразу два кредити: трасату трасанту і трасанта - ремітенту. Ця схема дозволяє банку контролювати цільове використання кредиту.

У переказному векселі трасат після акцепту тратти має пряме зобов'язання перед ремітентом. Трасант же несе умовну відповідальність. Він зобов'язується заплатити вексельну суму, якщо трасат не акцептував вексель; акцептував, але не заплатив або узагалі відмовився сплачувати.

Природно, що для виникнення зобов'язань по переказному векселі ремітент повинний вчасно подавати його до акцепту і платежу, тому що невиконання цих умов може бути віднесене до його провини.

Щоб відрізнити вексель від родинних йому документів, необхідно, насамперед, його позначити словом "вексель". На іноземних мовах це слово пишеться в такий спосіб:

"Bill of exchange" (англ.);

"Zettre de change" (франц.);

&qu

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать