Непрямі податки та їх класифікація

Реферат на тему

Непрямі податки та їх класифікація

ВСТУП

Актуальність теми. В умовах переходу України до ринкових методів господарювання змінюютьсяфункції податкової системи і податкової політики в цілому. Існують різні погляди на роль податків у державі з економікою перехідного періоду. Проте, жодна країна світу не досягла економічної могутності, не створивши стабільної податкової системи.

Система оподаткування в Україні почала формуватися 1991 р. Її головні принципи і підходи закладено в Законі України “Про систему оподаткування”, але з часом вона постійно змінюється – вносяться доповнення, уточнення, поправки. Правові норми, що регулюють відношення, пов’язані із збором, розподілом і використанням податкових надходжень в Україні, відображають усі зміни державної фінансової політики, спрямованої на подолання кризи і створення ефективної ринкової

Вихідним положенням для поняття сутності податків є розуміння того, що податки є найважливішою і найдавнішою формою фінансових відносин між державою і членами суспільства. Поява податків зумовлена виникненням держави і виконанням державою суспільно необхідних функцій. За економічним змістом податки – це фінансові відносини між державою і платниками податків з метою створення загальнодержавного централізованого фонду грошових коштів, необхідних для виконання державою її функцій.

Непрямі податки та їх класифікація

Традиційно структура, до якої входять усі види податків, побудована з прямих та непрямих податків. Такий розподіл було взято фінансовою наукою з практики ХУІ ст., що в свою чергу обумовлено існуванням деяких ознак. Хоча існують і інші ознаки, за якими класифікуються податки, нас цікавить саме ця, оскільки вона найбільшою мірою пов’язана із впливом податків на економіку.

Коли вчені почали з’ясовувати, що ж лежить в основі розподілу податків, то виявилось, що дуже важко встановити ознаки такого розподілу. У фінансовій науці розподіл на прямі та непрямі податки вперше зроблено Д.Люкком у кінці ХУІІ ст.. В основу розподілу було покладено ознаку перекладності податків. Після визначення основного положення, що всякий податок, з кого б він не стягувався, в кінці кінців припадає на землевласника, Люкк встановив, що податкам, які припадають на землю не прямо, слід надати перевагу податкам, які стягуються безпосередньо з землевласника [27, с.119]. Таким чином, поземельний податок – це прямий податок, інші податки – це непрямі. Фізіократи підтвердили та поглибили цей розподіл, виходячи з того, що один лише доход землевласника дійсно чистий доход, з якого сплачуються усі податки [27, с.119].

А.Сміт вважав, що доходи отримуються не тільки з землі, а й з капіталу та праці. Розширення поняття доходу, що належало безпосередньо оподаткувати, дозволило А.Сміту включити податки на підприємницький прибуток та заробітну плату, які він вважав такими, що перекладаються, в прямі податки. Він визначив непрямі податки як податки, які припадають на витрати [30, с.36].

Таким чином, прямими податками вважати ті, які збираються з платників, що повинні нести їх, а непрямі податки – ті, що падають на осіб, які перекладають їх на інших.

На нашу думку саме теоретична можливість перекладання податків є важливою, так як на практиці межу між прямими та непрямими податками важко було провести раніше і ще складніше це зробити в сучасних податкових системах.

Іншим способом розподілу податків на прямі та непрямі стало прийняте розмежування їх по способу оподаткування та стягнення. Запропонована А.Вагнером, так звана адміністративно-технічна класифікація, базується саме на такому способі. Прямі податки побудовані на основі явищ та ознак постійного характеру і тому завчасно визначених (володіння або користування майном). Вони стягуються за особистими, що періодично складаються, списками платників на підставі кадастру і в певні строки. непрямі податки виходять із змінних явищ, окремих дій, фактів, як, наприклад, з різних актів споживання, угод, послуг, що оподатковуються на підставі певних тарифів.

Про подібну класифікацію говорив Гофман: “Я володію землею і на мене падає прямий податок – поземельний, я палю тютюн, тобто здійснюю дію і плачу податок непрямий” [39, с.41].

І знову ж таки, ця класифікація не може бути визнана об’єктивною. Ознака, за якою проведено розмежування, має достатньо зовнішній, адміністративно-технічний характер. Як у непрямих податках для суб’єкта оподаткування встановлюються строки внесків, так і у прямих. Розміри і терміни сплати непрямих податків є невизначеними лише для носіїв цих податків у випадку їх повної перекладності. І останнє, ця класифікація припускає різне тлумачення і не може включати в себе всі види оподаткування. Зокрема, мито оподатковує постійний факт – володіння товаром і дію – перевезення через кордон.

Схема 1. Система оподаткування в Україні представлена таким чином

У пошуках кращої класифікації наука називала прямим оподаткування майна, непрямим – оподаткування вчинків, розрізняла податки на виробництво та податки на споживання. Оподаткування певного джерела було віднесено до прямих податків, оподаткування на підставі обліку загальної платоспроможності особи – до непрямих. Тобто, при безпосередньому встановленні платоспроможності стягуються прямі податки, при опосередкованому – непрямі.

Таким чином, протяго

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать