Проблеми боротьби з відмиванням "брудних грошей"

Процес відмивання „брудних” грошей є катастрофою для правопорядку і економіки як на національному, так і на загальносвітовому рівні. Він згубно впливає на загальну соціально-економічну ситуацію, завдає відчутних моральних збитків кредитним установам, підриває довіру добропорядних вкладників.

Коли йдеться про тіньову економіку, слід зважити не лише на її „сіру" складову, але й „чорну", - кримінальну. Відмиті кримінальні кошти сприяють криміналізації "сірого” сектора тіньової економіки, стимулюють розвиток наркобізнесу, торгівлю зброєю, торгівлю людьми, розвиток проституції і контрабанди.

Перетворення кримінальних грошових коштів на легальні має досить давню історію. Більшість дослідників вважає, що першими довелося мати справу із цією проблемою США протягом 20-тих - 30-тих років за часів, так званого, „сухого закону", коли Мейєр Ланскі, що відкрив у 1932 р. банківський рахунок у Швейцарії, уперше здійснив офіційно встановлений акт пересилання „брудних” грошей за кордон.

Утім ще у 1728 р. граф Меншиков був відправлений у заслання Петром II і позбавлений усього свого майна, набутого внаслідок безперервного і необмеженого хабарництва, та ще 13 млн. рублів, із котрих 9 млн. знаходилися саме в іноземних банках. Вочевидь історія містить багато ще більш давніх прикладів цього явища.

Протягом минулих років із ускладненням відносин у сфері економіки, появою нових видів і способів економічної діяльності, певними змінами у законодавчому регулюванні існуючих фінансових та господарських відносин змінилися також і форми злочинної поведінки.

Наприкінці 80-х років більшість розвинутих держав світу почали активізувати спільну діяльність щодо налагодження ефективної і дійової системи боротьби із, так званим, ”відмиванням” „брудних” капіталів. Наразімайже усі цивілізовані країни світу визнають ефективну систему правового регулювання важливим засобом протидії „відмиванню" кримінальних коштів, боротьби з організованою злочинністю і протистояння подальшій криміналізації економічної системи держави.

В Україні сьогодні склалися об’єктивні економічні умови для активного відмивання грошових коштів. Незаконний обіг наркотиків, незаконна підприємницька діяльність, торгівля зброєю та людьми, підпільний гральний бізнес - це далеко не повний перелік видів злочинної діяльності, що приносять значні доходи, які злочинці прагнуть легалізувати, а тому числі й через банківську систему.

Останнім часом в Україні значного поширення набуло створення та використання фіктивних підприємств для приховування прибутків від оподаткування, конвертування коштів. Посадові особи фінансово-кредитних та банківських установ сприяють зростанню зловживань з фінансовими ресурсами, спрямовують грошові потоки на обслуговування угод через фіктивні структури, безпосередньо беруть участь у відмиванні "брудних" коштів, відтоку цінностей за кордон, і, як наслідок, своїми діями створюють умови нестабільності в економіці держави.

В Україні у зв’язку з наступом “тіньових" економічних відносин викрадені або виведені з-під оподаткування кошти у різні способи фінансових махінацій у сфері безготівкового платіжного обороту безпосередньо обмінюються на готівку через конвертаційні фіктивні фірми і банки. Тобто, незаконно здобуті безготівкові гроші, що вже наявні у банківській системі, фактично вилучаються з банківського обороту і вводяться до “тіньового” готівкового обігу. Специфіка “відмивання" незаконних коштів в Україні полягає не у введенні злочинних доходів до легітимної сфери капіталообороту, а, навпаки, - в їх вилученні з легітимної сфери у вигляді готівки, що є джерелом функціонування “тіньового” сектора економіки. В умовах глобалізації “тіньової" економіки в Україні вилучення коштів з легітимного обороту як з метою ухилення від оподаткування, так і їх розкрадання, для багатьох організованих злочинних угруповань стало професійним видом “підприємницької” діяльності. Сформовано мережу фіктивних конвертаційних фірм, що функціонують у міжзвітний податковий період та постійно оновлюються, напрацьовуються чисельні схеми конвертації безготівкових коштів у готівку (практично, саме це і є процесом “відмивання”), встановлюються необхідні контакти в банках, що стали центральною ланкою у технологічному ланцюгу саме такого виду “відмивання" коштів (переміщення незаконно здобутих безготівкових коштів до “тіньового” сектору економіки, але вже у вигляді готівки у національній валюті або у вільноконвертованій іноземній валюті (ВКВ) чи у безготівковій ВКВ), коли вкрадені кошти відправляються за кордон через систему лоро - (конвертаційних) рахунків.

Подолання таких кризових явищ в економічній сфері нашої країни неможливе без урахування міжнародного досвіду боротьби правоохоронних органів країн світу з відмиванням коштів, отриманих злочинним шляхом. З метою надання допомоги правоохоронним органам зарубіжних країн у протидії цьому виду злочинності спеціальним підрозділом по боротьбі з відмиванням грошей (FATF), створеним учасниками "великої сімки" у 1989 році, розроблені рекомендації, які є свого роду міжнародними стандартами для боротьби з відмиванням грошей, отриманих незаконним шляхом.

Відмиті гроші дають організованій злочинності неабиякі переваги в легальній конкуренції: дозволяють пропонувати надзвичайно високі ціни на торгах й аукціонах; спираючись на неоподатковані накопичення, мати необмежений доступ до кредитів та можливість одер