Система оподаткування України

Міністерство освіти і науки України

Державний вищий навчальний заклад

Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана

Кафедра

теорії та історії державного права

Реферат

з курсу «Податкова система»

на тему:

«Система оподаткування України»

Виконав:

студент 2 курсу,

спеціальності ЕЕП203, 3 групи,

Снєгірьов М.О.

Перевірив викладач,

Зубачова І.С.

Київ – 2010

План

Вступ

1 Податок, його сутність, основні види

1.1 Сутність податків

1.2 Види

1.3 Загальнодержавні податки

2. Призначення системи оподаткування

3. Оподаткування бізнесу, підприємницької діяльності, нововведення

Висновок

Список літератури

Вступ

В цій роботі роз’яснюється сутність системи оподаткування в Україні. А саме, починаючи з основи: що таке податок, його суть, основні види податків в розвинутих країнах світу, та звичайно ж в Україні і закінчуючи нововведеннями в її систему оподаткування. Таким чином охоплюється досить широкий спектр питання який дозволяє ознайомитися з системою оподаткування загалом зачіпаючи при цьому сьогоднішні проблеми, що до яких в кінці приведені висновки.

1 Податок, його сутність, основні види

Письмові згадки про податки датовані IV тисячоліттям до н.е.. В епоху феодалізму податки вилучались у грошовій та натуральній формі здебільшого з селян та ремісників. Проте їх обсяги навіть за капіталізму до початку XX ст. були відносно невеликими. Так, на початку XX ст. за допомогою податків у розвинутих країнах світу акумулювалося майже 10% національного доходу, а наприкінці цього століття — 50%.

1.1 Cутність податків

Податки — економічно доцільне примусове вилучення (привласнення) державою частини необхідного та додаткового продукту з фізичних і юридичних осіб з метою фінансового забезпечення виконуваних державою функцій.

Об'єкти оподаткування

Об'єктами оподаткування є доходи (прибуток), додана вартість продукції (робіт, послуг), вартість продукції (робіт, послуг), у тому числі митна, або її натуральні показники, спеціальне використання природних ресурсів, майно юридичних і фізичних осіб та інші об'єкти, визначені законами України про оподаткування.

Суб’єкти оподаткування

Платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).

Повніше сутність податків, як і багатьох інших категорій, виявляється у виконуваних ними функціях. Основні функції податків:

фіскальна (збір грошових коштів з фізичних та юридичних осіб з метою формування фінансових ресурсів держави);

- регулююча (регулювання грошових доходів, процесу нагромадження, функціонування національного ринку тощо);

- стимулююча (стимулювання інвестиційного процесу, прискорення темпів економічного зростання тощо);

- розподільча (розподіл і перерозподіл доходів між соціальними верствами і групами, між сферами і галузями економіки).

Основними принципами оподаткування за сучасних умов є стабільність, зменшення кількості податків, корисність (вилучені кошти повинні здебільшого повернутись платникам податків у формі соціальних виплат), всезагальність та ін. В Україні ці принципи втілюються у практику недостатньо.

Структура податків. Сукупність принципів оподаткування, основних видів податків та механізму їх вилучення формує податкову систему. В ній насамперед виділяють прямі та непрямі податки. Так, у Німеччині в 1994 р. їх співвідношення (у %) становило 55:45. Прямі податки (вилучаються державою безпосередньо з доходів і майна фізичних та юридичних осіб) переважають у більшості розвинутих країн світу, хоча їх вилучення складніше. Проте вони є більш справедливими, оскільки встановлюються пропорційно від величини доходів і майна. В Україні переважають непрямі податки (вилучаються державою через ціни на товари і послуги або їх включенням в тарифи).

1.2 Види

Основними видами податків у розвинутих країнах світу є особистий подохідний податок, податок на додану вартість, податок на прибутки компаній та податок на соціальне страхування.[2]

Особистий подохідний податок

Частка особистого подохідного податку в державних доходах у розвинутих країнах (державах — членах Організації економічного співробітництва і розвитку, куди входять 28 наймогутніших країн) становила у середині 90-х років майже 30%, а в окремих державах (Австралія, Фінляндія, Данія, Німеччина) — 48%. Водночас у Франції та Греції частка цього виду податку — приблизно 12,5%. Вилучення особистого подохідного податку починається із встановлення неоподаткованого мінімуму. До нього у розвинутих країнах світу відносять стандартну знижку для працюючого, а також непрацездатних членів родини, які перебувають на його утриманні. Із заробітної плати типового працівника у деяких розвинутих країнах вилучається від 26 до 35% подохідного податку. Водночас у цих країнах спостерігається зниження максимальної ставки особистого подохідного податку, що приносить найбільшу вигоду крупним капіталістам.[2]

Податок на додану вартість

Податок на додану вартість (ПДВ) - податок, що стяг

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать