Пластикові картки - сучасний платіжний інструмент

Реферат

з дисципліни “Гроші та кредит”

на тему

“ПЛАСТИКОВІ КАРТКИ – СУЧАСНИЙ ПЛАТІЖНИЙ ІНСТРУМЕНТ”

ПЛАН

Вступ

1. Електронні гроші в платіжній системі держави

2. Безготівкові розрахунки, здійснювані за допомогою карток

Висновки

Література

ВСТУП

Гроші — одна з найдавніших економічних категорій. Вони відіграють важливу роль у житті суспільства. Гроші пройшли тривалий і складний шлях розвитку з точки зору ускладнення їх економічної сутності, підвищення суспільної ролі, а також урізноманітнення форм. Залежно від економічного стану країни гроші втрачали одну форму і набували іншої, що відповідала новим умовам. Однією з перспективних форм грошей є електронні гроші, які передбачають здійснення розрахунків за допомогою пластикових карток.

Метою даного реферату є ознайомлення з такими категоріями, як «електронні гроші», «пластикова картка», досвід їх впровадження в Україні і за кордоном, переваги і недоліки пластикових карток, їх види.

Завдання, поставлені для написання роботи:

- висвітлення понять «електронні гроші», «пластикова картка»;

- дослідження досвіду впровадження пластикових карток;

- розгляд переваг і недоліків, видів пластикових карток та ін.

Теоретичним засадам вивчення пластикових карток як сучасного платіжного інструменту присвячені праці багатьох вчених, зокрема Басюк Н.Б., Бондарева О.В., Кочеткова В.Н. («Современная система денежных расчетов»), Симовьяна С.В. («Банковские платежные карты, как средство предупреждения и противодействия легализации (отмыванию) доходов, полученных преступным путем»), Єрохіної Н.А., Микитиної О.Г. («Електронні гроші в платіжній системі держави») та інших. Тема достатньо вивчена у літературних джерелах.

1. ЕЛЕКТРОННІ ГРОШІ В ПЛАТІЖНІЙ СИСТЕМІ ДЕРЖАВИ

Еволюція грошей відбувалася у напрямі від товарної форми до паперової, і за нинішніх умов — до електронної. Паперові та електронні гроші — це замінники повноцінних золотих чи срібних монет, а тому платоспроможність їх і усі інші властивості повинні гарантуватися державою.

Нині всі країни світу користуються так званими неповноцінними паперовими грошима. З'явилися вони понад 300 років тому. Електронним грошам усього 50 років.

Своєю появою паперові гроші зобов'язані прогресу суспільства у сфері товарного виробництва. Їх важливою властивістю є економічність, портативність, подільність, ними можна забезпечити будь-які потреби обігу. Зі свого боку паперові гроші сприяли інтенсифікації процесу товарного обігу. З їх появою темпи матеріального виробництва та обсяги надання послуг набагато збільшилися.

Однак рівень технологічного розвитку виробництва випередив сферу грошового обігу, і наприкінці XXстоліття треба було розв'язувати проблему невідповідності форми грошей новим вимогам із боку суб'єктів ринку.

За своєю природою паперові гроші, як і металеві, мають обмежену рухливість, тому ніякі нові методи й форми розрахунків не можуть радикально прискорити грошовий обіг. Отже, виникла необхідність використання нової форми грошей — електронної, що забезпечує таку швидкість грошового обігу, яка задовольняє потреби матеріального виробництва та інших суб'єктів ринку.

Електронні гроші — це замінники реальних повноцінних грошей, які існують у вигляді електронних записів у спеціальних пристроях. Переказ грошових сум за рахунками у банках здійснюється автоматично за допомогою комп'ютерних систем та за безпосереднім розпорядженням власників.

Власникам електронних грошей гарантується право постійно контролювати стан своїх рахунків, а також надається можливість перетворювати електронні гроші в іншу форму або цінність [4, 134].

Історія розвитку електронних грошей та їх обігу бере початок в Україні з 70-х років, коли були введені в експлуатацію обчислювальні метри для автоматизованого бухгалтерського обліку в установах Держбанку СРСР. Розпорядженням Ради Міністрів СРСР від 30 вересня 1960 року Держбанку та Державному комітетові з автоматизації і машинобудування було доручено розробити технічну документацію для впровадження системи автоматизації банківських операцій в установах банків Москви починаючи з 1963 року. Від цього часу починається процес автоматизації бухобліку в банках і на підприємствах, створюються машинно-розрахункові станції, а надалі — обчислювальні центри. Але від початку 80-х років стало очевидним, що заходів з удосконалення лише бухгалтерського обліку недостатньо, аби запровадити прогресивні технології у сфері грошового обігу.

На початку 90-х років в Україні було започатковано двохрівневу банківську систему, з'явилися комерційні та кооперативні банки. Але технологія проведення операцій у них не відповідала сучасним вимогам, особливо у сфері грошового обігу, розрахунків і платежів. Розрахунки між клієнтами банків проводилися за допомогою паперових документів, іноді це тривало три тижні, інколи понад місяць (термін проходження поштових авізо становив від 7 до 20 днів) [2, 156].

Враховуючи важливість цієї проблеми, Національний банк України у 1992 році розробив Концепцію електронного грошового обігу в Україні, яка розглядалася усіма банками та була затверджена Правлінням НБУ.

Першочерговим завданням першого етапу реалізації зазначеної концепції було визначено розробку та впровадження системи електронних міжбанківських розрахунків,

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать