Сутність податку на додану вартість. Як зазначалося, податок на додану вартість (ПДВ) є непрямим податком, а саме, одним із видів універсальних акцизів. ПДВ був запроваджений в Україні в 1992 р., і разом з акцизним збором замінив податок з обороту і податок з продажів.
Податок на додану вартість має високу ефективність із фіскальної точки зору. Широка база оподаткування, яка включає не тільки товари, але й роботи та послуги, забезпечує надійність, стабільність бюджетних надходжень. Універсальні ставки полегшують як обчислення податку для його платників, так і контроль податкових органів за правильністю та своєчасністю сплати останнього. Стягнення ПДВ на всіх етапах руху товарів, робіт і послуг має наслідком рівномірний розподіл податкового тягаря між усіма суб’єктами підприємницької діяльності. Крім того, відсутнім є кумулятивний ефект в ціноутворенні, коли податок нараховується на податок.
Світовий досвід засвідчує, що податкова система, побудована на базі податку на додану вартість, реалізує стійку залежність державного бюджету від процесів виробництва і дозволяє забезпечити відносно стійку стабільність надходжень до бюджету і незалежність його від фаз економічної кон’юнктури. Разом з тим використання цього виду податку істотно зменшує можливість втручання держави у господарські процеси та передбачає наявність інших форм державного регулювання. Цей вид податку має такі якості, як універсальність та абсолютна об’єктивність.
Використання податку на додану вартість дозволяє ряду країн ефективно регулювати зовнішньоекономічні зв’язки: всебічно стимулювати експорт через повернення фірмам-експортерам частини податку, а також певною мірою здійснювати протекціоністську політику відносно імпорту (шляхом часткового включення вартості імпортованої сировини до податкової бази).
Податок на додану вартість (ПДВ) – це непрямий податок багатоступеневий податок, що стягується з кожного акту продажу, починаючи з виробничого та розподільного циклу та закінчуючи продажем споживачу. Об’єктом податку є додана вартість. Додана вартість – це вартість, яку виробник обробної промисловості, підприємець, агент реклами, фермер і та інші додають до вартості сировини, матеріалів або до вартості тих товарів і продуктів, які вони придбали для створення нового виробу чи послуги.
Поширення в Європі податку на додану вартість почалося в 50-ті роки ХХ ст.. Однією з перших країн Західної Європи, де був застосований податок на додану вартість, була Франція. В цій країні ПДВ використовується з 1957 р. Однак інтенсивність його застосування в західноєвропейських країнах різна. Так, наприклад, у Швейцарії він не використовується і до цього часу.
Податок на додану вартість (ПДВ) – один з найбільш важких для розуміння, складних для обчислення, сплати й контролю з боку податкових органів. Але він успішно застосовується у більшості країн з ринковою економікою. Достатньо сказати, що у 20-ти з 24-х країн – членів організації економічного співробітництва і розвитку прийняли ПДВ як основний податок на споживання. Окрім того, він стягується ще у 35-ти країнах Азії, Африки і Латинської Америки. [24, с.20].
Спочатку 90-их років нашого століття ПДВ вийшов за межі окремих національних податкових систем. Так, застосовуючись у країнах ЄС, він використовується для створення єдиної доходної частини співтовариства і перераховується в розмірі 1,4% податків, зібраних кожною країною – членам Співтовариства. Головним досягненням в галузі формування єдиного європейського ринку стала домовленість про уніфікацію системи непрямого оподаткування і введення усередненої ставки ПДВ на рівні 15%. Подібна угода була досягнута і головами урядів держав-учасниць СНД 13 листопада 1992 р., згідно з якою визнано доцільним застосовувати при розрахунках за товари, що реалізуються між господарюючими суб’єктами єдині ставки ПДВ у розмірі 20%. Провідні економісти зазначають, що “Широке його використання пов’язане з цілим рядом переваг, які стимулюють оподаткування витрат у більшому ступені вигідно і державі, і платнику, ніж оподаткування прибутків. По-друге, оскільки безпосереднім об’єктом податку виступають витрати, відповідно, значно збільшується зацікавленість у зростанні прибутків. По-третє, від ПДВ значно складніше ухилятися і, відповідно, з ним пов’язано менше порушень” [11, с.5].
ПДВ характеризується рядом суттєвих переваг. Незважаючи на те, що він є різновидом акцизу, це все ж універсальний фінансовий інструмент:
За допомогою ПДВ регулюється фонд заробітної плати і ціни. Він створює можливість ліквідувати зайві ланки господарського управління. Він дозволяє відносно точно визначити реальну вартість кожного товару і на основі цього лягти в основу формування економічних пропорцій.
Застосування ПДВ у країнах з розвинутою ринковою економікою не тільки в фіскальному, але й в регулюючому аспекті, дозволяє використовувати даний важіль як засіб стримування кризи перевиробництва і прискореного витіснення з ринку слабких виробників.
ПДВ має внутрішній “вбудований” механізм взаємної перевірки платниками податкових зобов’язань. Він не знає дискримінації платників у залежності від їх ролі і місця в державному процесі. ПДВ нейтральний по відношенню до руху товарів і послуг, розміщенню ресурсів.
ПДВ через посилений вплив на рівень цін може бути використаний в антиінфляційних процесах, оскільки це дає можливість
Рефераты по финансовым наукамХарактеристика непрямих податків Сутність податку на додану вартість. Як зазначалося, податок на додану вартість (ПДВ) є непрямим податком, а
Оценок: 1007 (Средняя 5 из 5)
Одними из наиболее популярных услуг на рынке IT-технологий являются создание и продвижение лендингов. Они способны положительно влиять на деятельность любого бизнес-проекта в интернете. Судя по многочисленным отзывам, заказавшие создание лендингов люди ни разу не пожалели о потраченных деньгах. Они вложили в будущее, которое неразрывно связано с интернетом. Всё больше и больше предпринимателей обращаются к услугам разных агентств, веб-студий, чтобы заказать создание лендинга у профессионалов.