Фінансова система Великобританії

Міністерство науки та освіти

Донецький національний університет економіки та торгівлі

Ім.. М.І.Туган-Барановського

Кафедра фінансів

„Фінансова система Великобританії”

Виконали:

Ст. групи Фін-04-Г

Биковець О.Г.

Борисенко А.Т.

Чернишова Є.А.

Перевірила:

Бєлозьорова Н.І.

Донецьк-2007

Зміст

1. Склад фінансової системи Великобританії.

2. Державний бюджет. Його витрати і прибутки.

3. Спеціальні урядові фонди.

4. Фінанси місцевих органів влади.

1. Склад фінансової системи Великобританії.

Повна офіційна назва країни — Об'єднане Королівство Вели­кобританії та Північної Ірландії. До складу Об'єднаного Королівства входять Англія, Шотландія і Уельс, розташовані на острові Великобританія, а також провінція Північна Ірландія, що складається з 6 округів і міститься на острові Ірландія. Крім то­го, Об'єднане Королівство має тісні політичні й економічні зв'яз­ки із самоврядними територіями — такими як острів Менв Ірландському морі і Нормандські острови, що лежать біля північно-західного узбережжя Франції, у протоці Ла-Манш.

Великобританія є унітарною державою. Главою держави є Королева. За Конституцією вона також є главою виконавчої і су­дової влади, а також невід'ємною частиною законодавчої влади.

Вища законодавча і верховна влада в Об'єднаному Королівстві представлена Вестмінстерським Парламентом, що складається з трьох частин: Королеви, Палати лордів і Палати громад.

Однією з найважливіших функцій Королеви є призначення Прем'єр-міністра (за звичаєм — це лідер політичної партії, яка одержала більшість у Палаті громад) і Першого міністра, що є главою ви­конавчої влади Шотландії. Також Королева затверджує призна­чення інших міністрів. Усі витрати, які несе Королева у зв'язку з виконанням нею державних обов'язків, фінансуються за рахунок коштів, які виділяються Парламентом на утримання королівсь­ких палаців та її переїзди.

У 1991 р. такі витрати були затверджені в сумі 7,9 млн. ф. ст. на десятирічний термін. Близько 70% цих коштів йдуть на оплату праці тих, хто працює на Королеву. З 1993 р. Королева доб­ровільно сплачує прибутковий податок зі своїх особистих доходів.

Основним завданням Вестмінстерського Парламенту, а точні­ше Палати громад, в галузі державних фінансів є затвердження ставок податків і зборів, видаткових статей і сум за кожною з них. Палата також стежить за тим, щоб виділені суми витрачали­ся тільки на передбачені Парламентом цілі.

У травні 1999 р. з установою Шотландського парламенту Шотландії були передані певні повноваження, що стали сферою дії Шотландського парламенту й органів виконавчої влади, на­приклад, надання соціальної допомоги, охорона здоров'я, місце­ве самоврядування, освіта, забезпечення житлом, спорт, мис­тецтво, сільське і лісове господарства, рибальство, питання залу­чення зовнішніх коштів і внутрішніх інвестицій для економічно­го розвитку Шотландії та ін. Також парламент має право зміню­вати ставки оподатковування на території Шотландії.

У 1998 р. Вестмінстерський Парламент прийняв закон про уп­равління Уельсом, який передбачає встановлення для Уельсу Національної Асамблеї. Вона не володіє, на відміну від Парла­менту Шотландії, повним правом законодавства, а може лише вносити деякі виправлення в закони, прийняті Вестмінстерським Парламентом. Асамблея має право розробляти і реалізовувати політику в ряді галузей, таких як сільське господарство, культу­ра, економічний розвиток, освіта, охорона здоров'я, туризм та ін.

Асамблея Північної Ірландії наділена правом законотвор­чості в таких галузях: зайнятість, підготовка кадрів, освіта, охо­рона здоров'я, навколишнє середовище, культура, мистецтво, сільське господарство, торгівля, розвиток сільських регіонів, внутрішні і зовнішні інвестиції. Зі сказаного вище можна зроби­ти висновок про те, що хоча закони, прийняті Вестмінстерським Парламентом у більшості випадків обов'язкові для виконання на всій території Великобританії, однак частина законодавчих по­вноважень в окремих галузях і сферах передана певним тери­торіям. Тому цілком законодавчі функції Вестмінстерського Парламенту поширюються лише на територію Англії.

За розподіл функцій між суб'єктами виконавчої влади у Вели­кобританії (департаменти), а також за призначення і зміщення міністрів відповідає Прем'єр-міністр, який за традицією є і Пер­шим лордом Казначейства. За обсягом повноважень становище Прем'єр-міністра унікальне, тому що він має підтримку більшос­ті депутатів Палати громад і за діючим на сьогодні правилом сам засідає в цій Палаті.

Прем'єр-міністр призначає 100 міністрів (Державні секретарі, Державні міністри і Молодші міністри). Міністри, які очолюютьдепартаменти (міністерства), є Державними секретарями. Разом з тим вони можуть носити спеціальні титули: наприклад, Казна­чейство очолює Канцлер казначейства. Державним секретарям підлеглі Державні міністри, що очолюють окремі напрямки діяльності департаментів, і Молодші міністри (або просто секре­тарі), які поєднують роботу в департаментах з роботою в Парла­менті з розробки законопроектів. 20 Державних секретарів вхо­дять у Кабінет міністрів, що координує роботу департаментів, приймає найважливіші рішення з питань політики й економіки.

У структурі виконавчої влади Великобританії є територ

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать