Фінансово-господарський контроль, його предмет і методи

План

1. Зміст фінансово-господарського контролю, його цілі і завдання.

2. Державна контрольно-ревізійна служба та її функції у фінансовому контролі.

3. Предмет фінансово-господарського контролю

4. Об'єкти фінансово-господарського контролю.

5. Метод фінансово-господарського контролю

Література

1 . Зміст фінансово-господарського контролю, його цілі і завдання

Відповідно Указу Президента України «ПРО заходи щодо підвищення ефективності контрольно-ревізійної роботи» від 27 серпня 2000 р. № 1031/2000 контрольно-ревізійна служба повинна забезпечити суворий контроль за використанням засобів бюджетів усіх рівнів і позабюджетних фондів, а також контроль за зберіганням державного і комунального майна всіма підприємствами, заснуваннями й організаціями незалежно від форм власності і відомчої приналежності і підпорядкування. Головне контрольно-ревізійне керування України стає центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики в сфері фінансового контролю.

Указ Президента є підставою для прийняття Закону про внесення змін і доповнень до Закону України «ПРО державну контрольно-ревізійну службу в Україні» щодо порядку проведення ревізій і перевірок, прийняття обов'язкових до виконання рішень по фактах порушень фінансової дисципліни, нецільового використання бюджетних засобів, несплати податків, приховання отриманих прибутків тощо. Починаючи з 2001 р. передбачені додаткові асигнування на матеріально-технічне забезпечення державної контрольно-ревізійної служби, будуть визначатися базові навчальні заклади для підготування і підвищення кваліфікації фахівців державної контрольно-ревізійної служби.

Ринкові перетворення в економіці України спонукають до вивчення досвіду організації і методології контролю економічно розвитих країн світу, але ні в якому разі не до копіювання закордонної практики. Заклики до впровадження міжнародних стандартів аудиту у вітчизняну практику позитивних результатів поки що не дали.

Аудит як область наукових знань і практичної діяльності виник в Україні в 90-е роки. Поштовхом до становлення аудиторства стало прийняття в 1993 р. Закону України «Про аудиторську діяльність». Ріст попиту на аудиторські послуги з боку суб'єктів підприємницької діяльності особливо відчувалося до 1 жовтня 1995 р., тобто до тому терміна, коли необхідно було підтвердити достовірність звітних даних за 1994 р. (обов'язковий аудит, або аудит за законом). Але через неможливість забезпечити обов'язковий аудит за 1994 р. до вищевказаного терміна постановою Верховної Ради України дату його завершення було перенесено на 31 березня 1996 р. Обов'язковий аудит усіх суб'єктів підприємницької діяльності був проведений і за 1995 р. Цієї визначеною мірою позитивно вплинуло на рішення проблеми адаптації аудиторства в Україні. На жаль, за 1996 р. проведення обов'язкового аудиту було скасовано щодо більшості суб'єктів підприємницької діяльності, тобто було майже максимально припинено виконання ст. 10 Закону України «Про аудиторську діяльність» (обов'язковий аудит). Однак аудиторська практика не скасовує діючий фінансово-господарський контроль, що вимагає удосконалення і подальшого всебічного розвитку. Корінної реорганізації він вимагає після того, як відбулися радикальні зміни не тільки в організації і методології бухгалтерського обліку, кореспонденції рахунків (Плані рахунків), а й в складі фінансової звітності.

Одним з основних питань контролю є визначення його сутності. Контроль (від фр. controle - список, що ведеться в двох екземплярах; тут - повторне повернення до раніше розглянутого питання, його перевірка) означає перевірку виконання тих або інших господарських рішень із метою встановлення їхньої законності й економічної доцільності. Важливою ланкою єдиної системи фінансово-господарського контролю є економічний контроль. Поняття «економічний» підкреслює сферу поширення контрольних функцій лише на область економіки як сукупність продуктивних сил і виробничих відношень товариства, його базис.

Фінансовий контроль - одна з форм керування фінансами, особлива сфера контролю, обумовлена формуванням і використанням фінансових ресурсів у всіх структурних підрозділах економіки держави. Він передбачає перевірку господарських і фінансових операцій щодо їхньої законності, економічної доцільності і досягнення позитивних кінцевих результатів роботи. Сферою фінансового контролю є господарські операції, здійснювані з використанням грошей, а в окремих випадках і без них (наприклад, бартерні угоди). Фінансовий контроль охоплює такі показники: виторг від реалізації продукції та інші надходження, основні види витрат, стан оборотних коштів, активів і пасивів балансу, рентабельність, фінансовий стан і платоспроможність підприємства, розрахунки з бюджетом і кредитними заснуваннями, дебіторську і кредиторську заборгованість тощо.

Методологія й організація фінансово-господарського контролю в підручнику викладена з обліком формування ринкової інфраструктури в Україні на основах національних і міжнародних стандартів бухгалтерського обліку й у розрізі двох його видів - бухгалтерського, фінансового й управлінського (внутрішньогосподарського).

Вивчаючи стан бухгалтерського фінансового обліку необхідно враховувати, що основним джерелом контролю є економіко-правова структура фінансів суб'єктів підприємницької діяльності: пасив - відкіля надійшли гроші, і актив - куди вони вкладені