Податкова система Королівства Іспанії. Міжнародне співробітництво з відмиванням "брудних" грошей

Зміст

1. Податкова система Королівства Іспанії

2. Міжнародне співробітництво з відмиванням «брудних» грошей: становлення нормативно–правових основ

Список використаних джерел

1. Податкова система Королівства Іспанії

Податкова політика Королівства Іспанія суттєво змінилась у 70-х роках ХХ століття, після проведення податкових реформ 1977 та 1984–1985 років. Основна їх мета — реорганізація податкової служби держави для спрощення процедури сплати податків, поліпшення обліку платників, посилення боротьби з податковими злочинами. Для цього були проведені такі організаційні заходи:

- введено ідентифікаційні номери для всіх платників податків — як для юридичних, так й для фізичних осіб;

- введено податкові етикетки, де міститься вся інформація про платника податку: ідентифікаційний номер, всі види податків, які має сплачувати платник, терміни сплати. Ці етикетки юридичним особам видаються при реєстрації, а фізичним відправляються поштою;

- обов’язкове подання податкової декларації разом із податковими етикетками;

- введено податкові вектори й пам’ятки, в яких визначаються податки та терміни їх сплати;

- встановлено тісне співробітництво з банківськими установами та структурами;

- змінено організаційну структуру управління податками і податкову службу загалом.

Зміна організаційної структури податкової служби активно почалася в 1992 році, коли з міністерства економіки та фінансів було виділено податкове управління і на його базі створено податкове агентство. Основними його функціями стали:

- організація податкової служби, податкових органів та планування їх діяльності;

- контроль за виконанням податкового законодавства;

- матеріально-технічне забезпечення регіональних, провінціальних та муніципальних податкових управлінь.

Основними завданнями податкового агентства були:

- зменшення непрямих податків та непрямого податкового тягаря, утворення системи допомоги платникам податків та розширення інформаційного обслуговування платників і податкова допомога за телефоном, створення бази даних з питань та відповідей, скорочення термінів відповідей на запитання та звернення громадян;

- укріплення режиму об’єктивної оцінки модулями. Здебільшого вони були призначені для роботи з невеликими підприємствами, щоб спростити процедуру сплати податків та підвищити ефективність їх стягнення;

- перевірка та контроль за виконанням податкових обов’язків та боротьба зі злочинами.

Щоб досягти цієї мети, було визначено два типа контролю:

– суспільний контроль, який базується на інформаційній базі й складається з перевірок річних декларацій за прибутковим податком, розрахунків податку на додану вартість, періодичних перевірок інших декларацій платника податку;

– поточний контроль податкових інспекторів;

– ефективність стягнення податків, основне завдання якого — примусове стягнення податковим агентством заборгованості, яка не була сплачена добровільно, і прийняття різних заходів для її повернення;

– сфера митниць та особистих податків. Після створення Європейського Союзу між країнами-членами були знищені і податкові кордони. Створення єдиного внутрішнього ринку змінило і функції митниць та напрямки особистих податків. Втім, з’явилася необхідність зміцнення зовнішніх кордонів та посилення боротьби з шахрайством.

Основним завданням податкового агентства є розширення податкової бази держави, введення нових податкових, митних платежів та зборів, удосконалення старих податків та забезпечення їх сплати відповідно до чинного законодавства або укладених міжнародних угод, насамперед між державами — членами Європейського Союзу. Крім того, податкове агентство щорічно затверджує річний план податкових платежів, обов’язковий для всієї податкової служби.

Організація податкової служби Іспанії створена на основі трьох рівнів бюджету: державного, регіонального, місцевого (муніципального). Кожний з них має свої джерела одержання доходів.

Державний бюджет складається на 47 % з прямих податків, з яких 38 % становить прибутковий податок з фізичних осіб, 8 % — податок з компаній, а також податок на майно фізичних осіб, і на 40 % — з непрямих, серед яких найбільшу питому вагу мають податок на додану вартість — 25 % і спеціальні податки, акцизи та мито.

Найбільшу питому вагу серед платників податків — фізичних осіб має прибутковий податок. Дохід платника визначається з різних джерел.

По-перше, це заробітна плата найманих працівників, пенсії, допомога по безробіттю, доходи від капіталу, підприємницької діяльності, професійна діяльність, приріст майна. При обчисленні оподатковуваного доходу з цієї суми відраховується:

– допомога у зв’язку із звільненням;

– допомога у зв’язку з хворобою;

– виграші та премії;

– відрахування на соціальне страхування;

– профспілкові внески;

– витрати у встановленому розмірі на кожну дитину;

– утримання батьків, якщо їм більш ніж 65 років і вони проживають в сім’ї платника;

– внески на благодійні цілі;

– розмір вкладень на підприємницьку діяльність;

Зменшується також оподатковуваний дохід на 15 % на витрати на ліки, якщо є документи, що підтверджують це.

По-друге, це чистий дохід від використання рухомого та нерухомого капіталу. Є три способи обчислення доходу.

1. Пряма оцінка, коли

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать