Парило звичайне папороть чоловіча паслін солодко-гіркий 2

Назва реферату : Парило звичайне, папороть чоловіча, паслін солодко-гіркий
Розділ : Біологія

Парило звичайне, папороть чоловіча, паслін солодко-гіркий

ПАРИЛО ЗВИЧАЙНЕ
(глекопар, грудник, золотник, зрад - зiлля,
серпник, реп'ях жовтий, реп'яшки польовi, яблун)
Agrimonia eupatoria

Багаторiчна трав'яниста рослина родини розових. Має повзуче просте або розгалужене кореневище. Стебло - до 100 см заввишки, прямостояче, просте, густо вкрите, як i черешки листкiв, довгими жорсткими волосками. Листки черговi, перервчасті непарноперистi, зверху темно-зеленi, зiсподу - бiлуватi. Квiтки п'ятипелюсткові, правильнi, двостатевi, запашнi, зiбранi колосоподібною китицею, оранжево-жовтi. Цвіте у червні - серпні. Плід складається з 1 - 2 горiшкiв, вмiщених у гiпантiй.
Росте у свiтлих лiсах, на узлiссях, серед чагарникiв, на схилах, край дорiг.
Для виготовлення галенових препаратiв траву заготовляють рослини пiд час цвiтiння.
Трава парила мiстить алкалоїди, кумарини, дубильнi i мiнеральнi речовини, сапонiни, стероїди, гiркоти, вiтамiни, органiчнi кислоти, кремнезем.
Галеновi препарати парила звичайного володіють сечогiнними, антимікробними, в'яжучими, жовчогiнними, противiрусними, гепатопротекторними, антитоксичними, кровоспинними властивостями, стимулюють апетит.
Застосовують при проносах, набряках, iнфекцiйних i вiрусних захворюваннях (грип, стрептококовi i стафiлококовi зараження), холецисті, гепатиті, отруєннях солями важких металiв та алкалоїдами, гiпоацидних гастритах.
Внутрiшньо - настiй трави (10 г сировини на 400 мл окропу, настоювати 2 год) вживати по 50 мл 4 рази на день до їди.
Зовнiшньо - настiй трави (20 г сировини на 400 мл окропу) служить для промивання ран, компресiв, примочок.

ПАПОРОТЬ ЧОЛОВІЧА
(блошник, брониця, глистник, іванове зiлля, дрiоптерис,
орляк, папоротник чоловічий, щитник чоловiчий)
Dryopteris filix-max

Багаторiчна трав'яниста спорова рослина родини папоротникових. Має сильне товсте кореневище. Листки великi, двоякоперисторозсiченi. На нижньому боцi листка в кiнцi лiта розвиваються спорагiї.
У народі про цю рослину кажуть "Папороть, що росте в лісі, тільки раз на рік цвіте. Не кожному щастить бачити цвіт папороті, але хто вже побачить, той щасливим буде все життя. Цвіте папороть на свято Іван-день - 6 липня опівночі. Щоб зібрати цвіт, під папороть потрібно простелити скатертину, на якій 12 разів святили паску. О 12 годині ночі на ній потрібно запалити свічку, яка 12 разів горіла на святі Пасхи. Як тільки з'явиться і опаде цвіт, скатертину з цвітом швидко згорнути і на жодні таємничі голоси не відповідати. Людина, яка стала власником цвіту папороті, буде все знати і бачити, тобто стане ясновидцем".
Росте в вологих i тiнистих мiсцях, пiд кронами дерев.
Кореневище папоротi мiстить фiлiксову кислоту, аспідинол i фiльмарон.
Напровесні молодi пагiнцi збирають, вiдповiдним чином обробляють i маринують. Застосовують як приправа до м'ясних i рибних страв.
Препарати папоротi мають мiсцеву подразнювальну дiю. При всмоктуванні в кров розвиваються загальні токсичні ефекти - психотропний, нейротоксичний, гепатотоксичний - внаслідок збудження, а потiм пригнiчення центральної нервової системи.
Застосовують препарати чоловічої папороті при цестодозах. Лiкування здійснювати тільки у стацiонарi, у зв'язку з високою отруйнiстю рослини.
Симптоми отруєння: При самолiкуваннi можуть розвиватись нудота, блювання, проноси, болi в животi, головокружiння, головнi болi, пiдвищення температури тiла, тахiкардiя, задишка, втрата свiдомостi, епiлептиформнi припадки, психози, коматозний стан, звуження зiницi ока, атрофiя зорового нерва, токсична гепатопатiя, зниження артерiального тиску, сонливість, у дітей можливі збудження і галюцинації, марення.
Лiкування: промивання шлунка водою з додаванням активованого вугiлля, сольовi послаблюючi (натрiю або магнiю сульфат 30 г на 200 мл води), очисна клiзма, сечогiннi, серцево-судиннi засоби (строфантин, камфора, кордiамiн, новокаїнамiд), при судомах барбамiл 10% - 10 мл , сибазон 0,5% - 2 мл, гепатопротектори (токоферолу ацетат, натрiю селенiт, "карсил", "вiтогепат", унiтiол).

ПАСЛІН СОЛОДКО-ГІРКИЙ
(паслін-глисник, підтинник)
Solanum dulcamara

Напівкущова, з повзучим кореневищем рослина родини паальонових. Стебло висхідне, витке, до 3 м завдовжки, розгалужене, голе або негусто опушене. Листки чергові, черешкові, видовженояйцеподібні, цілокраї, на верхівці загострені. Квітки двостатеві, правильні, зібрані півзонтиком, які утворюють у свою чергуволотеподібне суцвіття; віночок фіолетовий, п'ятироздільний, з довгастими частками. Цвіте з травня по серпень. Плід - яйцеподібна червона ягода.
Росте по вологих місцях, серед чагарників, по берегах річок і струмків.
Для виготовлення галенових препаратів використовують траву пасльону солодкого, яку заготовляють піл час цвітіння рослини і використовують свіжу або висушену.
Трава пасльону солодкого містить стероїдні алкалоїди солацеїн, соланеїн, соламаргін, соласолін, дубильні речовини, сапонінові кислоти, мінеральні речовини та інші.
У народній медицині відомі відхаркувальні, знеболюючі, потогонні, протизапальні властивості, покращують обмін речовин, послаблюють статеву збудливість (анафродіазична дія). Усередину галенові препарати пасльону солодкого вживають при захворюваннях шкіри