Краснуха 3

КРАСНУХА

Краснуха(червоничка, багряниця) – готрий вірусний антропоноз, що характеризується явищами помірної загальної інтоксикації, збвльшенням потиличних і шийних лімфатичних вузлів, появою висипки на шкірі й ураженням плода у вагітних, які захворіли.

Прояви епідемічного процесу. сприйнятність до краснухи висока, найчастіше хворіють діти і підлітки. Особи до 20 років становлять біля 90% хворих. Діти у віці до 6 міс. Уникають цієї недуги, оскільки успаковують від матері імунітет.

Захворюванясть має переважно спорадичний характер. У дитячих і військових колективах, інтернатах трапляются спалахи, що тривають декілька місяців. У дітей, які контактували з хворим, вірус виявляють у слизовій верхніх дихальних шляхів з 11-ої до 21-ої доби.

У разі зараення жінок, особливо у перші місяці вагітності, можливі викидні, народження мертвого плоду або дітей з вродженими вадами розвитку.

Максимальна захворюваність відзначається переважно в зимово-весняний період. При краснусі можливі епідеміологічні хвилі, що виникають з інтервалом біля 7 років. Відзначено, що після таких хвиль збільшується число природжених вад серця.

Клініка. Інкубаційний період становить 15-21 день, може тривати до 24 днів. Продромального періоду не буває, або він дуже слабко виражений. Спостерігаються субфебрильне підвищення температури тіла, нездужання, нежить, покашлювання, катаральний кон¢юктивіт. Тповим раннім симптомом краснухи є збільшення задньошийних, потиличних, білявушних та інших лімфатичних вузлів. Цей симптом з¢являється за 1-3 дні до висипу і зберігається 10-14 днів. Висип з¢являється на обличчі, шиї, поширюючись протягом кількох годин по всьому тілу. Переважна локалізація висипу – розринальнв поверхні кінцівок, спина, сідниці. На обличчі, на грудях та животі кількість висипань менша. Елементи висипу при краснусі – рожеві, округлої і овальної форм плями або папули, які дещо піднімаються над шкірою. За величиною вони бувають від мікового зернятка до сочевиці. У деких хворих переважають дрібніші елементи, в інших – більші. Елементи висипу не схильні до злиття. Висип утримується протягом 2-3 днів, безслідно зникає і не залишає пігментації на лущення.

У деяких хворих одночасно з висипом на слизових оболонках зіва та м¢якого піднебіння з¢являється дрібноплямиста енантема . Катаральні явища, які виникли у продромальному періоді, не посилюються. Самопочуття, як правило не погіршується. Висип супроводжується субфебрильним, рідше – значнішим (38 –39⁰ С) підвищенням температури тіла. У деяких хворих протягом усього часу хвороби температура тіла може і не підвищуватися.

Тяжко переносять краснуху дорослі. У них часто спостерігаються явища загальної інтоксикації (головний біль, слабкість, втрата впетиту); біль у м¢язах, особливо шийних, у суглобах, помірно або інтенсивно виражені катаральні явища з боку верхніх дихвльних шляхів та кон¢юктив і має схильнисть до злиття. Такий перебіг краснухи буває деколи у дітей.

Внутрішньоутробне зараження в початкові троки вангітності (перші 2-3 міс) нерідко веде до порушень ембіогенезу та розвитку виродливості(мікроцефалія, гідроцефалія, катаракта, глухота, ретнопатія, глаукома, пороки серця, зміни в будові скелета). Різноманітні форми ембріопатій можуть комбінуватися (природжений синдром краснухи). При зарахенні краснухою після завершення ембріогенезу розвивається фетопатії: гепетит, ураження легень, тромбоцитопенічна пурпура, анемія та ін. У разі зараження плода наприкінці вагітності моженародитися хвора на крануху дитина. Хвороба в таких випадках має затяжний характер, тривалим є вірусоносійство.

Основні напрямки епідеміологічного обстеження. При обстеженні осередку краснухи стараються виявити джерело збудника. Особливу увагу приділяють з¢ясуванню контактів вагітних з хворими на краснуху. Не допускається відвідування осередків краснухи у перші 3 міс. вагітності. Через вкрай важливе значення раннього виявлення вагітних в осередку краснухи його епідеміологічне обстеження робить лікар – епідеміолог.

Виявляючи джерело збудника, слід зважити на те, що значна частина хворих переносить краснуху безсимптомно і при огляді вона залишається непоміченою. Крім того, трвалими джерелами є діти з природженою краснухою, у яких вірус виділяється з носоглотковим слизом. Тому при найменшій підозрі інфікування вагітної потрібно проводити лабораторне дослідження, щоб своєчасно діагностувати цю хворобу.

При обстеженні осередку в дитячому закладі слід з¢ясувати час захворювання і появи висипки у дитини. Це має значення не лише для всановлення терміну ізоляції хворого, а й для визначення строків крантину та допуску у колектив контактних осіб.

Для підтведження етіології застосовують два методи:

1) виділення вірусу із змиву з носоглотки або крові на культурі тканин;

2) серологічні реакції (РН, РГГА, РЗК), які ставлять з парними сироватками крові, що були забрані з інтервалом 10-14 днів (діагностичне значення мають наростання титру антитіл до вірусу краснухи в 4 рази і більше).

Ускладнення. Спостерігаються антропатія, яка характерзується сильним больовим синдромом і появою внутрішньо-суглобових випотівань, енцефаліт, енцефаломієліт, полвневрит. Неврологічні ускладення розвиваються при краснусі в період згасання висипу. Надзвичайно рідко бувають при краснусі отит, пневмонія, гло