Розвиток екомічной теорії в Україні в XIX столітті

Розвиток екомічной теорії в Україні вXIX столітті.

З 30-х років XIX ст. поглиблюється криза кріпосницької системи, формується капіталістичний уклад в економіці. В економічних поглядах відбуваються зміни. Набуває популярності теорія Сміта і Д.Рікардо. Вперше в Уркаїні її почав пропагувати викладач політичної економії, професор Харківського університету Тихон Федорович Степанов.

В 60-ті роки ХІХ ст. економічні погляди українських економістів, публіцистів, прогресивних діячів мали багато спільного із поглядами і напрямками економічної думки в Західній Європі, але відрізнялись самостійністю і оригінальністю у зв"яяку з соціально- економічними особливостями України як аграрної напівколонії російської імперії.

Значну роль, у цей період відіграють “громади”, особливо у великих містах. Громадівський рух знаходився під впливом щомісячного українського журналу "Основа", який видавався в Петербурзі. Саме в "Основі" друкували свої статті Пантелеймон Куліш, Тадей Рильський, Михайло Дрогоманов та ін.

Т.Ф.Степанов - один із перших в Росії і перший в Україні розробив і читав курс політичної егономії російською мовою в Харківському університеті. В основу курсу він поклав класичну політекономію У. Петті, А.Сміта, Д.Рікардо, Ж.Б.Сея та ін. Заслуговує на увагу його праця "Записки з політичної економії”.

Т.Р .Рильський - батько майбутнього письменника М.Т. Рильського, учитель-педагог. У своїх статтях висловлювяв думки з економічних проблем. Ці думки вирізняюгься своєю оригінальністю.

Драгоманов не прийняв мь^ксової теоргг класової боротьби, соціалістичної революції, диктатури -ролетаріату.

Шляхи переходу від феодалізму до капіталізіму в цей час обгрунтовують такі економісти і суспільні діячі, як Дмитро Петрович Журавський, Дмитро Михайлович Струков, Іван Васильович Вернадський, Аполлон Олександрович Скальковський.

Після реформи І86І року економічні ідеї в Україні розвивались на основі руху народництва. Народники бачили в Україні сільськогосподарську державу і вважали, що укріплення сільської общи­ни приведе суспільство до соціалізму. Теоретични­ми центрами народницької економічної думки в Ук-раїні були Київ, Одеса, Харків, а представниками - Фенікс Вадимович Волховський, Тихон Іва­нович Осадчий, Павло Арсенович Грабовський.

В розвиток економічної думки в Україні свою частку внесли діячі земств. Земство було введено на основі Земської реформи 1864 р. і уявляло із себе фору демократичного самоуправління. Органи земств відали господарськими питанням.

У 80-90 рр ХІХ ст. В Україні формуються капіталістичні відносини. Частина економістів України продовжує відстоювати необхідність розвитку України, як цивілізованої держави з розвинутими аграрними відносинами, друга частина яка розуміла неминучість і об”єктивність розвитку капіталізму стала на шлях дослідження капіталістичних відносин, розповсюдження економічних теорій А. Сміта, Д. Рікардо, К. Маркса. В учбових закладах формуються науково-дослідницькі центри і школи класичної політичної економії. Фундаментами таких шкіл стали в Харківському університеті Г. Цехановецький і К. Гаттенбергер, в Київському – професори М. Зібер та М. Туган-Барановський.

Видатну роль в розвитку економічної теорії в Україні зіграв економіст-статистик Микола Іванович Зібер /І844 - 1888/, магістр політекономії, викладач політекономії і ста­тистики Київського університету.

Політичний внесок в розвиток економічної теорії в Україні зробив вчений-економіст, сус­пільний і державний діяч, міністр фінансів Центральної Ради України Михайло Іванович Туган-Барановський. Після діяльності в Цент­ральній Раді працював професором політичної економії Київського університету.

Популяризаторами ідей А.Сміта, Д.Рікардо і К.Маркса наприкінці XIX ст. стали Сергій Андрі­йович Подолинський, Іван Якович Франко - письменник, публіцист, вчений, суспільний діяч, а також Микола Васильович Левицький, артельно-кооперативні ідеї якого були дуже популярні і вивчались у вищих навчальних закладах. Практичною діяльністю його була організація землеробсь­ких і ремісничих артілей яких за його участю бу­ло створено за 1894 - 1896 р.р. вісімдесят п ять.

гграцю, про тглоди праиі та їх поділ".

Економічна теорія в Україні в ХХ столітті.

На початку ХХ ст. Марксовеекономічне вчення все більше піддавалось перегляду. Спробам перегляд протистояли так звані "ортодоксальні марксисти" на чолі , з Леніним. Серед українських економістів ортодо- ксальними марксистами вважались О. Шліхтер, О. Цюрупа, П. Попов.

Вже в кінці ХІХ ст. на Заході з”являються нові теоретичні ідеї в політичній економіці - ідеї маргіналізму.

Суттю Маргіналізму є:

1. внесення до політекономічного аналізу соціального аспекту;

2. заміна трудової теорії цінності психологічною теорією;

3. ідея регульованої економіки

4. еволюціонізм у поглядах на поступальний розвиток суспільства (у

Маркса розвиток іде через скачок – революцію);

5. широке застосування емпіричних методів досліджен­ня.

Маргіналізм на Заході, передусім в Англії, використовув здобутки класичної школи. Праці А. Маршалла 90-х рр XIX ст. дали початок такому напрямку в політичній економіці, як неокласицизм .

В Україні, одночасно з Маршаллом, анологічні ідеї розробив М.Туган-Барановський. Математично обгрунтована ця ідея, тобт

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать