Військова присяга та військова символіка України 2

Назва реферату : Військова присяга та військова символіка України
Розділ : Військова справа, ДПЮ

Військова присяга та військова символіка України

Ритуал прийняття військової присяги як клятви воїна на вірність своєму народові, Вітчизні існує з давніх-давен. На території сучасної України його започатковано у IX ст. з приходом на наші землі скандинавів. Саме від них було запозичено цей обряд. Вступаючи до дружини, воїни кля­лися князеві у своїй вірності, і після цього дружинники вважалися побратимами.

За княжої доби кожний полк і кожний його підрозділ мав прапор, труби, бубон — обов'язкові військові атри­бути. Трубами та бубнами подавали сигнал до бою, до походу; прапор (стяг, хоругва) був символом і знаком, що об'єднував воїнів навколо князя. Усі прапори були одна­кової форми — довге трикутне полотно на держаку. Від­різнялися вони забарвленням, зображеннями на них (зорі, місяць, знаки), а також тим, що прикріплялося на вершині держака (півмісяць, спис, волосся та ін.). За прапорами пізнавали, чиє то військо. Коли прапор піднімали над військом — це був урочистий знак до початку бою. Обе­рігав його стяговик. Навколо прапора в бою йшла завзята боротьба, всі воїни були зобов'язані боронити свій прапор. Вважалося за доблесть здобути в бою ворожий прапор: це була перемога, тріумф. Піднятий догори прапор означав, що військо добре б'ється, що його не переможено.

Герб як символ держави виник за часів князювання Володимира Мономаха (1053—1125). Тоді на монетах було вперше викарбувано тризуб, що став пізніше знаком могутності і сили Київської держави.

У козацькому війську відзнаки звалися клейнодами. Козацькі клейноди — булава, бунчук, печатка, прапори, бубни і труби (мал. 10, 11, 12). Булава та бунчук — відзнаки гетьманської влади. Бунчук — дов­га палиця (до 3 м) з металевим яблуком на кінці, з-під якого звисало кінське волосся. Печат­ка Запорізького війська була ок­руглою, з гербом посередині, різ­них розмірів. Свої печатки мали військова канцелярія, кожний полк, інколи навіть сот­ня. У війську був один спільний прапор і були полкові та сотенні пра­пори.

Мали свої військові символи і січові стріль­ці: прапори, відзнаки ро­ду військ, номери час­тин, військових посад та ін.

У березні 1918 р. Ма­ла Рада УНР затвердила герб Української Народ­ної Республіки — знак Київської держави часів Володимира (тризуб, оточений вінком із лис­тя), великий та малий герби, відповідні печат­ки; було затверджено також військово-морський прапор УНР із зображенням тризуба.

Ритуал прийняття військової присяги на вірність Україні вперше був проведений Легіоном січових стрільців 3 вересня 1915 р.

ВІЙСЬКОВА ПРИСЯГА — КЛЯТВА НА ВІРНІСТЬ НАРОДОВІ УКРАЇНИ

Громадяни України, які призвані або добровільно вступили на військову службу, приймають Військову присягу на вірність народу України, її складають в урочистій обстановці, зі зброєю в руках, біля Бойового прапора військової частини, перед строєм командирів і воїнів. Молодий воїн дає персональну клятву народові України, державі, називаючи своє прізвище, ім'я, по батькові.

Текст Військової присяги:

Я (прізвище, ім'я, по батькові) вступаю на вій­ськову службу і урочисто клянусь народу України завжди бути вірним і відданим йому, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, накази командирів, неухильно дотримуватися Конституції, законів Ук­раїни, зберігати державну і військову таємницю.

Я клянусь захищати Українську державу, непо­хитно стояти на сторожі її свободи і незалежності.

Я присягаю не зрадити народу України.

Військова присяга — документ юридичної сили, що має велике державне значення. Текст Військової присяги затверджено Указом Президії Верховної Ра­ди України 14 листопада 1991 р. У ній сформульо­вано найважливіші вимоги, які ставляться до воїна і які він має неухильно виконувати в інтересах національної безпеки України. Коротко зупинимося на цих вимогах.

«Бути вірним і відданим народові України». Скла­даючи присягу» воїн Збройних Сил України клянеться перед народом, державою бути вірним і відданим їм. Вірними і відданими рідній землі були запорізькі ко­заки, січові стрільці, борці з фашизмом у роки другої світової війни. Відданість народу, державі означає су­млінне виконання воїном своїх обов'язків щодо захисту свободи та національної незалежності держави. Вірність народу, державі означає чесне служіння Інтересам усьо­го народу, держави в цілому, а не інтересам окремих людей чи груп.

Найтяжчий злочин — порушення Військової при­сяги, зрада народу і Батьківщини.

«Сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, накази командирів». Найважливіший обов'язок Зброй­них Сил України — забезпечення сприятливих зовні­шніх умов для розбудови держави, підтримання високої боєздатності, готовності до збройного захисту незале­жності, територіальної цілісності та недоторканності кордонів України. Це — обов'язок і кожного військо­вослужбовця. Бойова готовність Збройних Сил зале­жить не тільки від озброєності армії та флоту, від високої організованості та дисципліни військ, а й від боєздатності кожного воїна. Щоб бути боєздатним, го­товим до виконання військового обов'язку, необхідно старанно навчатися військової справи, опановувати знання та вміння, необхідні для майстерного володіння довіреною зброєю, військовою технікою. Сьогодні зброя і військова техніка є колективними засобами ведення бойових дій, тому недбале ставленн