Хлор та його похідні

Зміст

Вступ

Розділ 1

Сполуки Хлору (I)

Розділ 2

Сполуки Хлору (III) і (IV)

Розділ 3

Сполуки Хлору (V)

Розділ 4

Сполуки Хлору (VI) і (VII)

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

Хлор безпосередньо не сполучається з киснем. Тому його оксигенові сполуки добувають непрямим способом. У оксигенових сполуках хлор виявляє позитивний ступінь окиснення. Більшість бінарних сполук Хлору з оксигеном за звичайних умов – дуже нестійкі речовини, які розкладаються з вибухом.

З киснем хлор утворює кілька оксидів – Cl₂ O, ClO_2, Cl₂ O₆ та Cl₂ O_7, яким відповідають певні кислоти.

Розділ 1

Хлор (I) оксид Cl₂ O утворюється, якщо свіжоосаджений сухий гідрарирум (II) оксид взаємодіє з хлором :

HgO + 2Cl₂ = HgCl₂ + Cl₂ O­

За звичайних умов Cl₂ O – жовто-бурий газ, який легко зріджується у червоно-буру рідину з температурою кипіння +2°С . Яка у рідкому, так і в твердому стані Cl₂ O розкладається з вибухом на хлор і кисень. При взаємодії з водою утворює гіпохлориту кислоту.

Гіпохлоритна кислота HclO – одноосновна кислота, відома лише у розчині, в якому спостерігається рівновага :

Cl₂ O + H₂ O « 2HClO «2H⁺ + 2ClO^-

Гіпохлоритнакислота – дуже слабка кислота і витісняється з її солей навіть карбонатною кислотою. У розчині розкладається за одним з трьох рівнянь:

HClO = HCl +O;

2HClO=Cl ₂ O +H₂ O ;

3HClO = HClO + 2HCl .

Гіпохлоритна кислота – сильний окисник, який застосовується в органічному синтезі, в процесах дезинфекції, вибілювання тощо.

Солі гіпохлоритної кислоти – гіпохлорити – у розчині малостійкі і гідролізують. Їх добувають пропусканням хлору крізь холодний розчин лугу:

2KOH + Cl₂ = KCl + KClO + H₂ O

Розчин, що містить суміш солей лужних металів хлоридної і гіпохлоритної кислот, називається жавелевою водою і застосовується для вибілювання тканин, паперу тощо. Ці властивості жавелевої води зумовлені тим, що калій гіпохлорит легко розкладається під дією карбон (V) оксиду повітря з виділенням гіпохлоритної кислоти:

KClO + CO₂ + H₂ O = KHCO₃ + HClO

При пропусканні хлору крізь вологе вапно утворюється хлорне вапно, яке є сумішшю гіпохлориту, хлориду і гідроксиду кальцію.

Внаслідок нагрівання концентрованого розчину хлорного вапна при наявності солей кобальту (каталізатора) і на сонячному світлі розкладання його відбувається з утворенням кальцій-хлориду та кисню. Якщо діяти на хлорне вапно хлоридною кислотою, то виділяється хлор :

Ca(OCl)₂ + 4HCl = CaCl₂ + 2Cl₂ + 2H₂ O

Кількість хлору, що виділяється при взаємодії з кислотою (“активний хлор”), є умовною характеристикою окислювальної здатності хлорного вапна. Хлорне вапно як сильний окисник використовують для дегазації, дезинфекції, вибілювання тканин, паперу.

Розділ 2

Сполуки Хлору ( III) і ( IV )

Хлор (IV) оксид ClO₂ утворюється при нагріванні до 60°С вологої суміші KСlO₃ і оксалатної кислоти за рівнянням :

2KСlO₃ + H₂ C₂ O₄ = 2ClO₂ + K₂ CO₃ + CO₂ +H₂ O

За звичайних умов ClO₂ – жовто-зелений газ. Хлор (IV) оксид при взаємодії з водою утворює дві кислоти, а з лугом – дві солі:

2ClO₂ + H₂ O = HClO₂ + HClO₃ ;

4ClO₂ + 2Ca(OH)₂ = Ca(ClO₃ )₂ + Ca(ClO₂ )₂ + 2H₂ O

Хлорит на кислота HClO₂ – одноосновна кислота існує лише в розбавлених розчинах. Утворюється при взаємодії її і барієвої солі з розбавленою сірчаною кислотою за рівнянням :

Ba(ClO₂ )₂ + H₂ SO₄ = BaSO₄ ¯ + 2HClO₂

Водні розчини хлоритної кислоти поступово розкладаються з утворенням хлоридної і хлоратної HClO₃ кислот. Практичного значення ця кислота немає. Солі її – хлорити – добувають при взаємодії Хлор (IV) оксиду з гідроксидами лужних, лужноземельних металів та їх пероксидами. Хлорити, як правило, добре розчиняються у воді, гідролізують. Хлорити у кислому середовищі виявляють сильні окислювальні властивості. Більш сильні окисники (Cl₂ , KMnO₄ тощо) окислюють кислоту та її солі до хлоратної кислоти і до хлоратів .

Розділ 3

Хлорат на кислота HClO₃ утворюється внаслідок взаємодії еквівалентних кількостей сульфатної кислоти з гарячим розчином солі Ba(ClO₃ )₂ . Кислота HClO₃ – сильна одноосновна кислота – відома лише у розчині. Випарюванням водних розчинів кислоти у вакуумі можна підвищити їх концентрацію до 30-40 %. Органічні і неорганічні відновники відновляють кислоту, як правило, до хлоридної. Солі хлоратної кислоти називаються хлоратами. Найважливішою з них є калій-хлорат. Його добувають пропусканням хлору в гар

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать