Історія науки наукові подвиги дослідників

Реферат з біології

на тему:

„Історія науки – наукові подвиги дослідників”

Перед тим, як говорити про зародження і становлення біології як науки, необхідно сформулювати ознаки, що відрізняють науку від будь-якої сукупності знань, яка відносяться до, оточу-ючого людину, реального світу. Цими ознаками можна вважати:

1.Існування особливого роду діяльності – одержання нових знань та існування певної категорії людей, які нею займаються.

2.Научна діяльність по одержанню нових знань не може бу-ти направлена тільки на вирішення практичних задач, в остан-ньому випадку вона перестає бути наукою і попадає в сферу при-кладних дисциплін.

3.Перехід до раціонального пояснення будь-яких явищ який став важливим кроком в розвитку людського мислення і цивілі-зації взагалі.

4.Систематичність – обов’язкова ознака теперішньої науки, без якої не існує внутрішньої єдності розгублених знань, навіть, якщо вони відносяться до однієї області реальної дійсності.

Перші знання про живі організми почали формуватися, коли людина, на кінець, зрозуміла свою відмінність від оточую-чого непорушного світу. Люди пробували позбавлятися від неду-гів, полегшувати біль, лікуватися, спасатися від смерті. Робили вони це за допомогою релігіозних або магічних обрядів в надії задовольнити доброго чи злого духа і тим самим змінити хід подій. Без сумніву, навіть, у ті часи, коли людина повністю знаходилася під владою забобонів, накопичувалося безліч кори-сних свідчень.Єгиптяни, які вміли бальзамувати тіла померших і робити му-мії, володіли практичними знаннями анатомії люди-ни.

На жаль, до нас дійшло дуже мало свідчень про тих древніх філософів; їх праці загублені, але збереглися імена, так само, як і основа самого вчення.

Раціоналізм ввійшов в біологію у той період, коли будову тіла тварин почали вивчати по-справжньому, а не з ціллю розгадати божу волю. Першим став розрізати тварин, щоб описати побаче-не, Алкмеон ( 6 ст. до н.е. ) Він описав очний нерв і спостерігав за розвитком куриного ембріона. Саме Алкмеона слід вважати основоположником анатомії(вивчення будови живих організмів)

і ембріології (вивчення розвитку організмів).

Одначе самим відомим ім’ям, пов’язаним з раціоналістичним початком в біології, було ім’я Гіппократа (близько 460-377рр. до н.е.) Про нього відомо лише, що він народився і жив на острові Кос, напроти Іонійського узбережжя. Великою заслугою Гіппок-рата перед біологією було те, що він вважав, що боги не мають ніякого впливу на медицину. Традиції Гіппократа збереглися і після його смерті. Він є чудовим прикладом положення філософії раціоналізму щодо біології.

Біологічні знання древніх греків одержали ознаки науки при Аристотелі(384-322рр. до н.е.) Аристотель, уродженець Північної Греції, був деякий час учителем Олександра Македонського. Аристотель належить до числа самих різносторонніх і глибоких древньогрецьких філософів. Його роботи охоплюють всі області знань того часу – від фізики до літератури і від політики до біології. Основою біологічних знань того часу можна вважати „Історію тварин”, написану Аристотелем в 330-ті роки до н.е.,яка зайняла 10 томів, і, ще більш вражаюче, 7 анатомічних атласів, які були до неї додатком. Античний філософ розбив на чотири частини Царство безкрівних Тварин, які відрізняються способами розмноження: м’якотілі, мякоскорлупні, комахи і черепо-шкірні. Саме від Аристотеля почалося оформлення біології як науки, і, одночасно пішов розлад в науках про живу природу.

Дарвінізм - матеріалістична теорія еволюції органічного світу, заснована на переконаннях Ч. Дарвіна. Дарвінізм довів реальність еволюції і переконливо пояснив механізм еволюційного процесу. Створенню дарвінізму передували концепції ряду вчених, що проголошували змінність видів (трансформізм), але що не зуміли розкрити причини і механізми еволюції. Зтрансформістів лише Ж. Б. Ламарк розробив логічно послідовну систему поглядів, яка однак, давала в цілому ідеалістичне пояснення еволюційного процесу. Роботу над своєю теорією Дарвін почав в 1837р., перший її нарис був написаний в 1842р., після чого Дарвін продовжував збирати і аналізувати нові факти. Він спирався на дані палеонтології, порівняльної анатомії, ембріології, систематики, біографії і геології, широко використав досягнення практики сільського господарства, особливо селекції. Важливу роль в формуванні поглядів Дарвіна зіграло вчення Ч. Лайєля про геологічну еволюцію Землі, зокрема висунений Д. Геттоном і Ч. Лайєлем принцип актуалізму, згідно з яким на Землі в минулому діяли ті ж чинники, що і в наш час. Основні положення теорії Дарвін виклав у 1859р. в книзі «Походження видів, шляхом природного відбору, або збереженняобраних порід в боротьбі за життя», розвинув в подальшихтрудах - «Зміна тварин і рослин під впливом одомашнення» (1868р.) і «Походження людини і статевий добір» (1871р.) Назва «Дарвінізм» запропоновано А. Уоллесом, який незалежно від Дарвіна дійшов близьких висновків.

Рушійними силами еволюції Дарвін вважавспадкову мінливість і природний добір. Він уперше поставив в центрі уваги еволюційної теорії не окремі особини, а види і внутрішньовидовіугрупування, в протилежність аргонізмоцентричному підходу ранніх трансформістів (властивому і Ламарку). Дарвін зібрав численні докази мінливості організм