Модель кругового потоку як макроекономічний інструмент екологічної політики

МОДЕЛЬ КРУГОВОГО ПОТОКУ ЯК МАКРОЕКОНОМІЧНИЙ ІНСТРУМЕНТ ЕКОЛОГІЧНОЇ ПОЛІТИКИ

Зіновчук Н.В

Кандидат економічних наук

Інститут підприємництва та сучасних технологій (м.Житомир)

Сучасна екологічна політика в розвинених країнах світу спрямована на досягнення сталості екологічної, економічної та соціальних систем. Сталість визначається як певні суспільні відносини, при яких природні ресурси не виснажуються, не порушується цілісність екосистем та не відбувається руйнівне втручання в екологічні процеси і функції, навколишнє природне середовище займає центральне місце в економіці і розглядається як частина системи, що підтримує існування суспільства та забезпечує його благополуччя протягом довгого часу. Практична реалізація цілей, досягнення яких сприяє сталому розвитку суспільства, вимагає економічних перетворень, які б передбачали перерозподіл ресурсів і були спрямовані на реструктуризацію економіки, в основу якої має бути покладене співставлення екологічних можливостей країни з економічними потребами її населення.

Важливим питанням, пов’язаним з досягненням сталих процесів у суспільстві, є вибір інструментів, за допомогою яких можливо було б вирішувати макроекономічні проблеми екологічної політики. До загальновідомого інструментарію макроекономічного аналізу відносять модель кругових потоків, модель пропозиції та попиту, хрест Кейнса, модель IS-LM, криві Філліпса, Лафера, модель Слоу та інші. Моделі використовуються для розкриття теоретичних перспектив економічного росту та підбору певних політичних, економічних та фінансових інструментів для його забезпечення. Але, характеризуючи макроекономічні залежності в довгостроковому та короткостроковому періоді, названі моделі не враховують можливості виникнення екологічних конфліктів та необхідності вирішення проблем, пов’язаних з ними. Тому проблема використання моделей макроекономічного аналізу в екологічній політиці є такою, що потребує окремого вивчення.

Деякі науковці застосовують макроекономічні моделі, попередньо доповнюючи їх елементами екологічних обмежень, для дослідження еколого-економічних тенденцій [1]. Визнаючи правомірність даного концептуального підходу, проаналізуємо значимість моделі кругових потоків при розробці заходів щодо реалізації екологічної політики.

Модель кругових потоків описує залежність між сукупними витратами (сукупним попитом), сукупним випуском продукції (сукупною пропозицією) та сукупними доходами.Модель слугує для доказу:

· єдності натурально-речових та вартісно-грошових макроекономічних пропорцій;

· взаємозв’яку та взаємообумовленості сфер та потоків відтворення руху ресурсів, товарів та доходів;

· необхідності узгодження економічних інтересів виробників та споживачів;

· рівноваги сукупної пропозиції та сукупного попиту [2];

· можливості уряду розподіляти доходи, здійснювати перерозподіл ресурсів та регулювати рівень економічної діяльності [3].

Аналіз моделі дозволяє зробити висновок про важливість стабілізації сукупного попиту в макроекономічній політиці. Але, враховуючи вище згадані залежності, можна також зробити припущення, що зміна структури сукупного попиту обумовить зміну сукупної пропозиції, тобто відбудуться певні структурні зміни на ринках ресурсів, товарів та доходів. Такі зміни повинні розпочатися з появи так званих екологоорієнтованих потреб, які умовно можна поділити на еколого-економічні та еколого-соціальні, і які виникають як у споживачів, так і у виробників та органів державної і місцевої влади (табл.1).

1. Перелік екологоорієнтованих потреб суспільства