Ящірки загальна інформація

Ящ і рки – загальна інформація

Спосіб життя і зовнішня будова . По всій території нашої кра­їни, крім Крайньої Півночі, живуть різноманітні ящірки. Най­поширеніша з них — ящірка прудка. Це невелика тварина: дов­жина тіла разом з хвостом становить 15-20 см. Вона живе на сухих, прогрітих сонцем місцях у степах, лісах, горах на висоті до 2,5 км. Бурувате або зелено-буре забарвлення добре приховує її серед каміння й трави. Живуть ящірки парами, ховаю­чись уночі в норах, під камінням, під корою пнів. Тут вони й зимують. Живляться комахами.

Зовні ящірка нагадує хвостатих земноводних, але тіло в неї стрункіше. Голова спереду загострена, з тулубом ц з'єднує ко­ротка товста шия. На кінці морди є пара ніздрів. Нюх у ящірки розвинений краще, ніж у земноводних. Очі, як і в усіх наземних хребетних, захищені повіками. У ящірки є третя повіка — напів­прозора мигальна перетинка, за допомогою якої поверхня ока постійно зволожується. Позаду очей міститься округла барабан­на перетинка. Слух у ящірки дуже тонкий: слабенький шурхіт повзучої комахи вже привертає її увагу.

Раз у раз ящірка висовує з рота довгий, тонкий, роздвоєний на кінці язик — її орган дотику.

Кінцівки діляться на такі самі відділи, як і в жаб. Пальців на кожній нозі по п'ять, перетинок між ними немає.

Шкіра в ящірки суха, вкрита роговими лусочками, які на морді й на череві переходять у досить великі щитки. На кінчиках пальців роговий покрив утворює кігті, за допомогою яких ящірка може лазити. Роговий покрив тіла перешкоджає ростові тварини, через те ящірка за літо чотири-п'ять разів линяє: зроговілі шари її шкіри відлущуються й відпадають шматками.

Внутрішня будова ящірки багато в чому подібна до внутріш­ньої будови земноводних, хоч деякі системи органів мають істотні відмінності. У ящірки шийних хребців 8 — вони забезпечують рухомість голови. До грудних хребців з кожного боку приєднує­ться по ребру. Другий кінець кожного ребра за допомогою хря­ща зростається з непарною грудною кісткою. Так утворюється грудна клітка, що оберігає легені й серце тварини.

Шкірного дихання в ящірки немає, вона дихає тільки леге­нями. Будова легень у неї складніша, ніж у жаби: вони комір­часті, завдяки чому збільшується поверхня газообміну.

Серце трикамерне, складається з двох передсердь і шлуночка. У ящірки, на відміну від земноводних, шлуночок має неповну внутрішню перегородку, яка ділить його на праву, венозну, час­тину і ліву, артеріальну.

Хоч будова легень і серця ящірки складніша (порівняно із земноводними), обмін речовин в її організмі відбувається все-таки повільно й залежить від температури навколишнього се­редовища. Тому в теплу погоду ящірки жваві, а в холодну, як і всі плазуни, вони стають млявими.

Травна, видільна та нервова системи ящірки подібні будовою до відповідних систем земноводних. Але в неї у головному моз­ку трохи більше, ніж у земноводних, розвинений мозочок, який керує рівновагою та координацією рухів. Це пов'язане з великою рухливістю ящірки і значною різноманітністю її рухів.

Розмноження . Риби й земноводні під час розмноження ви­кидають статеві клітини у воду. Там відбувається й запліднення. У плазунів, які розмножуються на суші, сперматозоїди вводять­ся самцем у клоаку самки. Вони рухаються по яйцепроводу й проникають у яйцеві клітини.

Запліднення яйцевих клітин плазунів відбувається всередині організму самки. Внутрішнє запліднення властиве всім наземним тваринам.

У травні — червні самка ящірки прудкої відкладає від 5 до 15 овальних яєць. Вона їх закопує в неглибоку ямку або зали­шає в тому самому сховку, де ночує.

Яйця плазунів досить великі. У ящірки прудкої вони бувають завдовжки до 1,5 см. У яйці міститься запасна поживна речо­вина — жовток, яким живиться зародок. Зовні яйце покрите шкі­рястою оболонкою, яка захищає його від висихання. На відміну від риб і земноводних, з яйця виходить не личинка, а схожа на Дорослу молода ящірка.

Регенерація . Ящірками живляться різні птахи, дрібні ссавці та змії. Якщо схопити ящірку за хвіст, то частина його відпаде. Завдяки такій властивості ящірка може врятуватися від ворога. Відпадання хвоста — рефлекторна відповідь на біль. При цьому хвіст переламується посередині одного з хребців. М'язи навколо рани скорочуються, і кровотечі не буває. Пізніше хвіст знову відростає, тобто регенерує.

Пристосування до умов життя . Більшість плазунів — типові наземні тварини. На відміну від земноводних, у них добре розви­нені легені, немає шкірного дихання, тому вони не потребують регулярного змочування шкіри. Розмножуються плазуни не у во­ді, а на суші. Через те вони часто поселяються недалеко від во­дойм (наприклад, крокодили, морські й прісноводні черепахи). Деякі плазуни живуть у воді, але перейшли у водну стихію вже після того, як пристосувалися жити на суші. Усі водяні плазуни дихають тільки атмосферним повітрям, а для розмноження не­одмінно виходять на берег, де й відкладають яйця.

Відомо близько 7000 видів сучасних плазунів, крім того, зна­йдено численні залишки давно вимерлих представників цього класу. Ви ознайомитеся з основними рядами сучасних і вимерлих плазунів.

Ряд лускаті. Як видно із самої назви, тіло представників цього ряду (ящірок і змій) вкрите лускою.

Крім ящірки прудкої, відомо багато інших видів. Живород­на ящірка не відкладає яєць: потомство вилуплюєть

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать