Основні функції шкіри

План.

1. Шкіра – є загальним покривом тіла.

2. Основні функції шкіри.

3. Будова шкіри.

а) Епідерміс.

б) Дерма або власна шкіра.

в) Підшкірна жирова клітина.

4. Похідні шкіри: волосся, нігті.

5. Рецептори шкіри.

6. Догляд за шкірою.

Шкіра.

- є загальним покривом тіла, вона покриває тіло людини, переходячи в слизову оболонку в області природних отворів.

Площа шкірного покриву залежить від росту, ваги і віку; в середньому становить 1,5 – 2 м² . Товщина шкіри без підшкірної жирової клітковини 0,5 – 4 м² .

Основні функції шкіри.

Шкіра є зовнішнім покривом і бар’єром між організмом і навколишнім середовищем.

1.Захисна функція (захищає організм від шкідливих дій навколишнього середовища) механічних, хімічних, температурних і біологічних. Щільність рогового шару, жирова змазка його поверхні, еластичність його волокон сполучної тканини дерми, амортизуюча дія підшкірної жирової тканини захищає організм від механічних травм, від дії слабких кислот і лугів, роговий шар відносно стійкий до дії електричного струму. Завдяки здатності до самоочищення (фізіологічне злущування, кисла реакція), завдяки щільності рогового і блискучого шарів. Шкіра попереджує проникнення в організм мікробів. У випадку проникнення хвороботворних мікроорганізмів через пошкоджений епідерміс починають діяти антимікробні речовини, що містяться в шкірі, вони пригнічують дію мікробів; до вогнища пошкодження прямують лейкоцити, виникає запальна реакція, розвивається запалення.

Однією з важливих захисних функцій шкіри є підтримання температури тіла; захист організму від прохолодження і перегрівання: через шкіру виділяється 80 % тепла, що утворюється в організмі в основному завдяки випаровування поту з поверхні шкіри, інакше ця функція називається функцією теплорегуляції (терморегуляції).

2. Шкіра бере участь в водному, сольовому, вуглеводному, жировому, вітамінному обміні.

3. Функція газообміну – шкіра поглинає кисень і виділяє вуглекислий газ.

4. Рецепторна функція (шкіра містить велику кількість рецепторів, що сприймають різні подразнення з зовнішнього середовища).

5. “Депо” крові.

6. “Депо” енергетичних запасів (депо жиру).

7. Видільна функція.

Будова шкіри.

Шкіра являє собою тонку, але дуже стійку еластичну оболонку, що зв’язана з органами з допомогою шару жирової тканини, яку звичайно називають підшкірною жировою тканиною.

Шкіра складається з трьох основних видів: епідерміса, дерми (власне шкіра), підшкірної жирової тканини.

1. Епідерміс – Це поверхнева частина шкіри, складається з багатошарового плоского ороговіваючого епітелію. В ньому розрізняють 5 шарів:

1. Найглибший – базальний, складається з одного ряду клітин, за рахунок поділу (розмноження) яких утворюється верхній шар епідермісу, лежить на базальній мембрані.

2. Шипований – складається з 5-15 рядів клітин, що з’єднані між собою відростками-мостиками, між якими циркулює міжклітинна рідина, що живить епідерміс.

3. Зернистий – складається з одного-двох рядів клітин, що містять зерна кератогіаліна – білкової речовини, з якої утворюються в дальнійшому кераптин – рогова речовина шкіри.

4. Блискучий шар, складається з 1-2 шарів клітин, що містять елеїдін – проміжний продукт перетворення кератогіаліна в керотин.

5. Роговий шар, складається з ороговіваючих клітин, відрізняються що мають велику стійкість до різних зовнішніх впливів.

Непошкоджений роговий шар не пропускає збудників інфекційних хворіб.

Верхня частина рогового шару в нормі постійно відторгається (фізіологічне шелушіння).

Клітини базального шару можуть утворювати шкірний пігмент меланін. Такі клітини називаються меланоцитами. Базальний шар і клітини шиповатого шару об’єднують під назвою росткового (мальпігеєвого) шару, клітини якого мають загальну властивість – здатність розмножуватись, завдяки чого проходить постійне поновлення клітин всіх шарів епідермісів. Найтовстіший епідерміс на подошвах і долонях.

В епідермісі відсутні кровоносні судини, але є багато вільних нервових закінчень-рецепторів, які вважаються вікнами нервової системи.

2. Дерма або власне шкіра.

Глибока частина шкіри складається з щільної волокнистої сполучної тканини і основна речовини. В дермі розміщенні кровоносні судини, нерви, потові і сальні залози, корені волосся і нігті. Дерма поділяється на два шари: сосочковий і сітчастий.

1. Сосочковий шар прилягає до епідермісу, складається з пухкої волокнистої сполучної тканини. Виступи цього шару – сосочки. Вони заходять в епідерміс і утворюють на його поверхні гребінці і борозенки, борозни шкіри. Ці анатомічні утворення на шкірі утворюють шкірний малюнок. Вони добре виражені на долонній поверхні і мають у кожної людини індивідуальний рисунок, що часто використовується у кримінальній справі. Дактилоскопія (шкіра пальців) користується у судовій справі для встановлення особи. Такі самі особливості рисунка шкіри на долонях і підошвах (дерматоліфіка) допомагають встановити спадковий характер захворювання.

В сосочковому шарі є гладкі м’язові клітини, які прикріплюються до волосяних сумок і їх називають м’язами, що підіймають волосся. При їх скороченні з’являється так звана (гусяча шкіра), зменшується приток крові,

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать