Санітарно-протиепідемічний режим його мета засоби забезпечення

Тема:

Санітарно-протиепідемічний режим, його мета, засоби забезпечення

Санітарно-протиепідемічний режим – це комплекс організаційних, санітарно-профілактичних, гігієнічних та протиепідемічних заходів, які направлені на попередження внутрішньо лікарняної інфекції. Санітарно-протиепідемічний режим включає вимоги до санітарного стану території, на якій розміщена лікарня, внутрішнього обладнання лікарні, освітлення, опалення, вентиляції, санітарного стану приміщень. Внутрішньо-лікарняна інфекція – це будь-яке інфекційне захворювання, яке поражає хворого в результаті його поступлення в лікарню або звернення за лікувальною допомогою, або інфекційне захворювання співробітника внаслідок його роботи в цьому закладі.

Внутрішньо-лікарняні інфекції є актуальною проблемою охорони здоров’я як в медичному, так і в соціальному і економічному аспектах. Вони можуть приводити до смерті, збільшують строки перебування пацієнтів в стаціонарі, відповідно збільшується вартість його лікування, приводять до інвалідності.

Серед факторів, які сприяють збільшенню розповсюдження внутрішньо-лікарняних інфекцій, необхідно відзначити наступні:

- впровадження нових (пошкоджуючи або проникаючих) діагностичних і лікувальних маніпуляцій;

- використання лікарських засобів, які пригнічують імунітет, або викликають привикання мікробів до антибіотиків;

- збільшення осіб похилого віку;

- збільшення ослаблених дітей, пацієнтів з невиліковними захворюваннями;

Способи передачі інфекції:

1. Контактний:

а. прямий (від джерела до господаря): педикульоз, сифіліс...

б. непрямий (через проміжний об’єкт: руки, предмети): кишкові інфекції: гепатит А, раневі інфекції....

2. Повітряно-крапельний: тбц, вітряна віспа....

3. Трансмісивний (при введенні ліків, крові, їжі, через живого переносника): гепатит В, А, малярія, ВІЛ-інфекція....

В лікувальному закладі існує багато потенційних причин джерела інфекції: пацієнти, персонал, відвідувачі, апаратура, інструменти, білизна і т.д. Хворі можуть бути інфіковані патогенними факторами як із зовнішнього середовища, так і своїми власними у випадку ослабленого імунітету.

З цією метою крім контролю за дотриманням санітарно-гігієнічних вимог щодо приміщень, особистої гігієни важливо знати:

- своєчасне виявлення і санація носів патогенного стафілокока: один раз у квартал обов’язкове обстеження співробітників на носійство патогенного стафілокока у медпрацівників хірургічних відділень та пологового будинку, а при виникнення інфекції – по мірі необхідності;

- контроль за поступаючи ми хворими на виявлення в них педикульозу та протипедикульозної в них обробки (наказ № 410), теніозу, інфекційних захворювань, гепатиту тощо;

- заходи безпеки при СНІДі та протиепідемічний режим (наказ № 486), заходи профілактики зараження ВІЛ-інфекцією (наказ № 120);

- дотримання правил асептики і антисептики;

- достатня кількість дезинфікуючих розчинів, та їх ефективність;

- достатня професійна підготовка медперсоналу, і т.д.

Важливе значення у попередженні виникнення лікарняної інфекції має особиста гігієна медичного працівника.

Медичний працівник повинен бути зразком чистоти і акуратності. Він повинен дотримуватися правил особистої гігієни і гігієни одягу. Халат чистий, косинка (шапочка) закриває волосся. Халат повинен прикривати одяг, в ньому не виходити за межі лікарні. Тапочки шкіряні або гумові, зручні для санітарної обробки. Слідкувати за чистотою свого тіла (гігієнічний душ перед роботою. миття рук перед і після маніпуляцій, перед їдою, після відвідування туалету).

Профілактичні заходи спрямовані на попередження виникнення внутрішньо-лікарняної інфекції

1.Санітарно-гігієнічні

а. Режим провітрювання (кондиціонери, вентиляція, вентиляційні канали);

б. Прибирання (регулярність, використання дезінфікантів, дезинфекція притирального інвентаря);

в. Дезинфекція постільних речей (дезинфекційна камера);

г. Разові комплекти.

2.Розміщення хворих (бокси, ізолятори, мати з дитиною в пологових будинках).

3.Раціональна терапія (обґрунтована раціональна антибіотико терапія).

4.Протиепідемічний режим:

а.знезараження інструментарію (централізовані стерилізаційні);

б.безпечне харчування (контроль харчоблоку, пункту роздачі, раціональне збереження продуктів);

в.контроль здоров’я персоналу, хворих.

Дезинфекція (від французького слова дез - заперечення, і латинського – інфекція).

Це знищення в середовищі, що оточує людину, патогенних мікроорганізмів (бактерій, грибків, вірусів, найпростіших) їх переносників.

Мета дезинфекції – знищити збудника в середовищі, що оточує людину (в приміщенні, на предметах, на посуді, білизні, виділеннях і т.д.).

Розділи дезинфекції:

1. власне дезинфекція – знищення патогенних мікроорганізмів;

2. дезинфекція – знищення комах, переносників захворювань (мух, комарів, вошей....);

3. дератизація – знищення гризунів, переносників захворювань (мишей, щурів....);

4. стерилізація – знищення всіх мікроорганізмів;

Є два види дезинфекції:

Вогнищева:

а. поточна (текуча), яка проводиться у вогнищі інфекції в присутності хворого або бацилоносія. Мета її: негайне знищення збудника інфекц

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать