Елементи процесу доказування в кримінальному процесі

Реферат:

На тему :

"Елементи процесу доказування в кримінальному процесі"

ПЛАН :

Вступ

1. ЗБИРАННЯ ДОКАЗІВ ТА ЇХ ПРОЦЕСУАЛЬНИХ ДЖЕРЕЛ

2. ПЕРЕВІРКА Й ОЦІНКА ДОКАЗІВ ТА ЇХ ДЖЕРЕЛ

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

Як об'єктивна істина в цілому, так і окремі факти, об­ставини справи встановлюються слідчими органами, про­курором і судом лише шляхом кримінально-процесуально­го, під час якого збираються, перевіряються, оцінюються до­кази і на їх підставі приймаються й обґрунтовуються про­цесуальні рішення. Цим обумовлюється те, що доказуван­ня має найбільшу питому вагу в усій діяльності органів і осіб, які ведуть процес, осіб, яких вони залучають до цієї діяльності. У кінце­вому підсумку в кримінальному процесі як науці, навчаль­ній дисципліні і галузі права і практичній діяльності все зводиться до доказування і доказів, бо вони є основним змістом кримінального процесу.

За своєю гносеологічною суттю кримінально-процесу­альне доказування являє собою різновид людського пізнан­ня дійсності. Воно не є науковим у тому розумінні, що не ставить собі за мету пізнання закономірностей розвитку природи і суспільства, але в плані встановлення окремих фактів, явищ дійсності воно має багато спільного з науко­вим пізнанням, насамперед історичним. У кримінально-про­цесуальному доказуванні як пізнавальній діяльності за­стосовуються (звичайно, з урахуванням його специфіки) всі закони і категорії діалектичної і формальної логіки. Ця специфіка зумовлена передусім об'єктом, завданнями й засобами пізнання, колом його суб'єктів, процесуальними строками і процесуальною формою.

Розглядаючи зміст кримінально-процесуального доказування можна виділити два його види або аспекти: дока­зування як дослідження фактичних обставин справи, що полягає в діяльності відповідних органів і осіб по збиран­ню, перевірці та оцінці доказів, і доказування як логічне і процесуальне обґрунтування певної тези, твердження, висновків, рішення в справі. Це важливо, зокрема, для законодавчого регулювання й теоретичного дослідження питання про обов'язок доказування.

Доказування являє собою сплав практичних дій і мис­лення, фізичної і розумової діяльності суб'єктів криміналь­ного процесу. Елементами, процесу доказування як дослідження є збирання (формування), перевірка й оцінка доказів та їх джерел. Щодо другого виду, або аспекту, доказування в кримінальному процесі, то його важливішими елементами є письмове або усне формулювання певної тези (напри­клад, обвинувальної чи виправдувальної) і наведення ар­гументів для її обґрунтування. Цей вид доказування близький до того, що існує у формальній логіці.

1. ЗБИРАННЯ ДОКАЗІВ ТА ЇХ ПРОЦЕСУАЛЬНИХ ДЖЕРЕЛ

Збирання доказів та їх процесуальних джерел – це врегульована КПК діяльність особи, яка про­вадить дізнання, слідчого, прокурора, судді і суду по вияв­ленню і фіксації в процесуальних документах і додатках до них матеріальних та ідеальних слідів злочину або ін­шої події як доказової інформації. Способи збирання до­казів у загальному вигляді не дуже конкретно і точно визначені ст. 66 КПК, в якій указано, що особа, яка про­вадить дізнання, слідчий, прокурор і суд у справах, які перебувають в їх провадженні, вправі викликати в поряд­ку, передбаченому КПК, будь-яких осіб як свідків і по­терпілих для допиту або як експертів для дачі висновків; вимагати від підприємств, установ, організацій, службових осіб і громадян пред'явлення предметів і документів, які можуть встановити необхідні в справі фактичні дані; ви­магати проведення ревізій, вимагання від банків відомості, які містять банківську таємницю щодо юридичних та фізичних осіб у порядку та в обсязі встановлених Законом України “Про банки та банківську таємницю”. Виконання цих вимог є обов'яз­ковим для всіх громадян, підприємств, установ і органі­зацій. Докази можуть бути подані підозрюваним, обвину­ваченим, його захисником, обвинувачем, потерпілим, ци­вільним позивачем, цивільним відповідачем і їх представ­никами, а також будь-якими громадянами, підприємствами, установами, організаціями.

Таким чином, способами збирання доказів та їх джерел є слідчі і судові дії (допити, обшуки, огляди тощо), інші процесуальні дії (зокрема, вимога осіб і органів, які ведуть процес, пред'явити предмети і документи або про­вести ревізію), а також подання доказів (практично — предметів і документів) з власної ініціативи учасниками процесу, іншими громадянами, підприємствами, установа­ми, організаціями (практично—їх керівниками).

Серед способів збирання доказів та їх джерел слідчі і судові дії мають найбільшу питому вагу. Вичерпний пе­релік таких дій дано в КПК. Це затримання і допит пі­дозрюваного, допит свідка, потерпілого, об­винуваченого, експерта, очна, пред'явлення для впізнання, обшук, виїмка, огляд, ексгумація трупа, освідування, відтворення обстановки й обставин події, призначення експертизи, прослуховування розмов, які ведуться по телефонах та інших переговорних пристроях. Недопус­тимо провадити слідчі чи судові дії, не передбачені зако­ном, бо це означає порушення принципу законності, прав громадян. Однак слід мати на увазі, що крім цих дій, спо­собом збирання доказів є такі передбачені КПК проце­суальні дії, як витребування предметів і документів, одер­жання їх від учасників процесу, установ, підприємств, ор­ганізацій, службових осіб і громадян, вимога про прове­дення ревізії, відібра