Наркоманія причини наслідки відповідальність Види наркотиків

Реферат на тему:

Наркоманія: причини, наслідки, відповідальність. Види наркотиків.

Успіхи в боротьбі з нарко­манією багато в чому залежать від науково обґрунтованих відповідей на запитання, які причини спонукають до прийому наркотичних речо­вин, що цьому сприяє, у кого з'являється прагнення до вживання наркотиків?

Щоб перемогти наркома­нію, треба добре вивчити при­чини і умови, які породжують це зло. Знаючи їх, можна ви­робити ефективні заходи бо­ротьби, поставити профілак­тичні заслони на шляху цієї страшної біди. Поки чітко не з'ясовано причину розвитку наркоманії, ми будемо бороти­ся з цим страшним явищем на­шого життя тільки медичними і юридичними заходами. Лю­дина не народжується нарко­маном. Що ж штовхає його на перший крок зближення з нар­котиками? Як надалі він по­трапляє до тенет цієї вади? Звідки беруться в суспільстві наркомани і токсикомани? Ба­гато соціологів, психологів, лікарів намагаються дати відповіді на ці запитання. Од­нак однозначної відповіді немає. Причини наркоманій, шляхи і механізми їх поширен­ня складні і різноманітні.

Кількість чинників, що впливають на розвиток наркоманій, постійно збільшується, змінюються їх якісні характе­ристики. Тому причини наркомати не можна звести до яко­гось єдиного чинника. Іноді одна причина призводить до нар­команії, а іноді низка причин, що діють на особистість в од­ному напрямі, ведуть до її розвитку. Може бути комплекс причин, несприятливих умов і сприятливих чинників, кож­ний з яких різною мірою зумовлює розвиток різних видів нар­команій і токсикоманій. Постараємося виявити типовіші при­чини (ситуації), що приводять людей на небезпечний шлях, здатний спричинити моральну і фізичну деградацію, а часто — і загибель.

Причини наркоманія умовно можна поділити на соціальні, соціально-психологічні та психологічні. Американські лікарі Ясковіц і Осносс із Нью-Йоркського центру дезінтоксикації вважають, що формуванню наркомана сприяють такі причи­ни: 1) ринок, що вільно постачає наркотики; 2) середовище, що сприяє або допускає застосування наркотиків; 3) певний індивідуальний нахил до вади. Ми часто чуємо, що наркома­нія — соціальна хвороба. Що це означає? Насамперед те, що визначальними чинниками в розвитку і поширенні наркоманій є соціальні. Можна простежити чітку прямо пропорційну за­лежність збільшення загального поширення наркоманій у важкі періоди історії розвитку суспільства, наприклад під час війни, коли військовослужбовці в екстремальних умовах ба­чили в наркотиках стимулюючий засіб, в них вони шукали полегшення труднощів похідної і бойової обстановки, ними намагалися зняти тугу за домом і близькими. Прискорений випуск середніх медичних працівників за часів війни давав молодим особам з психікою, що ще не сформувалася, мож­ливість не зовсім розумно і обґрунтовано розпоряджатися наркотичними препаратами.

Голод, різні національні біди і соціальні потрясіння також сприяють поширенню наркоманії. Що гірше у країні люди забезпечені матеріально, житлом, харчуванням, роботою, ме­дичним обслуговуванням, то гірше вирішуються соціальні питання тощо, то гірше загальне психологічне тло, то виразні­ше незадоволення, нервозність, напруженість, депресивність, невпевненість у завтрашньому дні, перевтома, заклопотаність. У реальних фактах кризового стану суспільства знаходить собі ґрунт антисоціальне індивідуалістичне філософствуван­ня. Центральним пунктом цього філософствування є людина з роздвоєною свідомістю або, за філософською терміноло­гією, з роздвоєним «існуванням»: справжнім і несправжнім.

Основою для такого роздвоєння служить дійсна супе­речність між реальним становищем людини у кризовому суспільстві, де особистість пригнічується і відчуває себе не вільною, та її суб'єктивним світом самосвідомості (ілюзії на власний рахунок), в якому вона відчуває себе нібито вільного. Звідси — роздвоєння самосвідомості й пристрасне бажання вважати внутрішній світ єдино пов'язаним сутністю індиві­да. Слабовольні, нестійкі особи що не вміють переносити життєві труднощі, шукають можливість штучно спричинити заспокоєння або збудження і вдаються до вживання наркотиків. У прагненні втекти від навколишньої несправедливості, від проблем сьогодення криються причини, що штовхають людину у світ ілюзій і фантазій. Унаслідок ми знаходимо об­межену особистість, що копається в собі, нещасну, жалюгід­ну, і яка відрізняє себе від свого реального положення лише у свідомості, насолоджується думкою про свою внутрішню свободу, «незалежну» від зовнішніх, чужих їй сил.

Такі, можна сказати, слабкі люди є в будь-якому суспільстві, й багато хто з них намагається забутися, вря­туватися від реального життя. Особливо це стосується молоді — часта невлаштованість життя, відсутність чіткої перспективи, неясність політичної платформи, безідейність, відсутність цілеспрямованості ведуть до розгубленості пе­ред лицем суперечливої дійсності та можуть сприяти залу­ченню до наркотиків. Не тільки ця розгубленість, а й без­плідний порив до реальності, невдала спроба осмислити справжні суперечності як свого життя, так і життя суспіль­ства можуть бути благодатним ґрунтом, на якому проростає сім'я наркоманії.

Постійна гонитва за наживою, політичний обман, лицемір­ство, егоїзм правлячої верхівки породжують, особливо серед молоді, розгубленість перед життям, спроби відсторонитися від нього, вивернутися, сховатися. Цей неповний набір живих і тривожних прикмет сучасного суспільства спричинює стан глибокого відчуженн