Мотивація чоловічих та жіночих імен мешканців Луцька

Мотивація чоловічих та жіночих імен мешканців Луцька

Роботу виконано на кафедрі історії

та культури української мови ВДУ

У статті подано результати досліджень мотивації чоловічих і жіночих імен мешканців Луцька (на основі антропонімних матеріалів Державного архіву Волинської області й загсу та соціолінгвістичних питальників).

Мотиви вибору імен різноманітні. Одні батьки саме так називають дітей, бо вважають ці імена милозвучними. Інші надають перевагу конкретним іменам, тому що їх носять люди добропорядні, мудрі. Ще інші вибирають імена улюблених літературних героїв чи історичних та міфологічних осіб. У багатьох родинах добре збережена сімейна традиція називати дітей на честь когось із родичів.

Ключові слова : антропонім, антропонімна система, екстралінгвістичні фактори, найуживаніші імена, широко­вживані, наскрізні, модні.

Skoruk I. The motivation of male and female names among the inhabitants in Lutsk . The article deals with the results of investigation of motivation of male and female names among the inhabitants in Lutsk (based on the materials of State archive in Volyn Region, civil registrar’s office and sociolinguistic questionnaire).

The motive of name choice is very different. Some parents give their children definite names because they think these names sound nice. Some others prefer concrete names because wise and honorable people have these names. Another group of parents choose the names of their favorite literary heroes or historical and mythological persons. In some households there is still a family tradition to name their children in honor of one of the relatives.

Key words : anthroponym, anthroponymic system, extralinguistic factors, the most used names, wide used names, through names, popular names.

Дослідження екстралінгвістичних факторів, які впливають на постійні зміни репертуару імен і ступеня їх популярності, є одним із найважливіших завдань соціолінгвістики. На сьогодні відомі результати досліджень антропонімних уподобань мешканців Одеської області. Висновки С.Л.Брайченко щодо популярності деяких імен складені на основі уподобань інформантів різних вікових груп. Цікавим є те, що вони збігаються з висновками інших дослідників-антропонімістів, які вивчали іменники різних ареалів України. Наприклад, С.Л.Брайченко констатує, що імена Олена , Ольга , Ірина , Наталя , Тетяна і Людмила вирізняються стабільністю і великим уподобанням усіх інформантів [2, 62]. У жіночому іменнику м. Луцька в ХХ ст. стабільно функціонують, тобто не мають тенденції до різкого зростання чи спаду вживання, імена Ольга , Олена , Тетяна . Менш стабільні – Марія , Надія , Ірина , Наталія та Людмила [6, 36]. З-поміж найуживаніших жіночих імен Одещини, досліджуваних О.Ю.Касім, також вирізняються постійною активністю імена Наталя , Ольга , Тетяна , Ірина , Олена [3, 27]. Іменник м. Чернівців відзначається стабільністю та високим ступенем уживаності протягом 1950‑1968 рр. і 1990‑1995 рр. таких імен, як Олена , Тетяна , Ірина , Наталія , Світлана [7, 72].

Як бачимо, у віддалених один від одного регіонах одночасно користуються популярністю одні й ті ж імена, або вони відстають на 10‑15 років. Звичайно, важко дати точну інтерпретацію цьому цікавому явищу, але справедливою є думка В.А.Никонова про те, що хоча вибір імені в кожному випадку здається вільним, у різних місцевостях частота його виявляється настільки однаковою, ніби задана нормою [4, 84].

Особливо цікавою і цінною в цьому плані, на нашу думку, виступає проблема мотивації імен, вивчення якої допоможе виявити різноманітні екстралінгвістичні фактори, від яких залежить склад іменника і зміни в ньому.

Об’єктом нашого дослідження стали імена лучан різних років народження, мотивацію цих імен встановлювали методом опитування і на основі метричних даних, узятих в архіві Луцького міського загсу, в яких зазначались імена новонароджених та імена їх батьків. Якщо новонароджений отримав імення батька чи дідуся (а донька – матері), то в таких сім’ях добре збережена сімейна традиція називати дітей на честь когось із родичів.

На основі метричних даних новонароджених м. Луцька (1900‑1995 рр.), а також різної антропо­німічної літератури, яка підтверджує наші здогадки, можна зробити такі висновки: серед найуживаніших чоловічих імен тимчасово отримали статус найпопулярніших завдяки фактору моди такі антропоніми: Андрій (1965‑1995 рр.); Валерій (1945‑1973 рр.); Віктор (1945‑1983 рр.); Дмитро (1974‑1995 рр.); Ігор (1954‑1995 рр.); Олег (1945‑1984 рр.); Максим і Роман (1984‑1995 рр.), Юрій (1945‑1995 рр.).

Що стосується чоловічих імен-лідерів Володимир та Олександр , то тут вимальовується дещо інша картина. З 1900 до 1954 рр. ім’я Володимир очолює чоловічий іменник м. Луцька: спочатку (до 1945 р.) серед найпопулярніших воно знаходилося завдяки сімейній традиції, з другої половини 40‑х і до початку 70‑х на частотність вживання імені вплинув фактор моди, а вже в 80‑90‑ті роки знову повертається добра сімейна традиція, завд