Захворювання системи кровотворення і крові

ЗАХВОРЮВАННЯ СИСТЕМИ КРОВОТВОРЕННЯ І КРОВІ

Лейкози

Визначення

Лейкоз (гемобластоз) - злоякісна пухлина, що характеризуєть­ся пригніченням кістково-мозкового кровотворення, в резуль­таті чого проходить дифузна заміна нормальних елементів кі­сткового мозку пухлинними клітинами.

Зі всіх злоякісних захворювань лейкози складають найбільший відсоток - 25-30%. Хлопчики хворіють частіше ніж дівчатка (в 1,2-1,3 рази). Пік захворюваності між 3-х і 5-ти річним віком. Захво­рюваність приблизно складає 1 на 25000 дітей в рік.

Чинники

Головні чинники, не виявлені. Пухлина може розвиватися у практично здорових дітей.

Сприятливі чинники: сімейний фактор, хромосомні аномалії, імунодефіцитні стани, Забруднення навколишнього середовища.

Класифікація

I. Гострий лейкоз - 97% всіх лейкозів у дітей.

а) гострий лімфобластний лейкоз (ГЛЛ) - злоякісний ріст клітин лімфоїдного ряду кісткового мозку - 80% від загального числа гострих лейкозів;

б) гострий нелімфобластний лейкоз (ГНЛЛ) - злоякісний ріст клітин гранулоцигарного, моноцитарного, еритроцитарного, мегакаріоцитарного ростків кісткового мозку 20% від загального числа гострих лейкозів.

II. Хронічні лейкози - 3% всіх лейкозів у дітей.

Клінічні прояви

У наслідок пригнічення кістково-мозкового кровотворення з'я­вляються наступні ознаки:

- анемія, яка розвивається повільно, діти встигають адап­туватися до неї. Як наслідок - блідість шкіряних покро­вів, роздратованість, слабкість;

- тромбоцитопенія і як результат - кровотеча із слизових оболонок: носова, кишкова, маткова. На шкірі з'являю­ться петехії і екхімози;

- інфекційний синдром у зв'язку зі зниженням кількос­ті функціонуючих лейкоцитів (підвищення температури тіла, явища сепсису, ГРВІ, грибкові ураження);

- болі в кістках;

- генералізоване збільшення лімфовузлів, печінки, селезін­ки;

- вторинне ураження органів і систем. Частіше за все ура­жаються центральна нервова система і яєчки. Симпто­ми ураження ЦНС включають в себе головний біль, ну­доту, блювання, роздратованість, ригідність м'язів шиї. Вважають, що під час постановки діагнозу лімфобласти вже знаходяться в ЦНС у всіх хворих ГЛЛ, навіть якщо вони відсутні у спинномозковій рідині. Ураження яєчок проявляється одностороннім безболісним збільшенням яєчка;

- зниження рухової активності;

- слизова оболонка ротової порожнини уражається стома­титом, визначаються гнійно-некротичні ангіни.

Оцінка стану

Оцінка стану дитини медичною сестрою базується на клінічних проявах захворювання і даних лабораторного дослідження.

Для первинного обстеження хворого необхідно зробити загаль­ний клінічний аналіз крові, у якому спостерігається зменшення кількості клітин одного з ростків кровотворення. У більшості хво­рих зменшується кількість клітин двох ростків кровотворення: еритроцити і тромбоцити. Кількість лейкоцитів підвищена або в нормі, а у 50% хворих рівень лейкоцитів може бути значно зни­жений. Одночасно у мазку периферичної крові знаходяться бластні клітини.

У більшості хворих ГЛЛ при першому звертанні до лікаря виявляється зниження гемоглобіну менше 50 г/л і зниження тро­мбоцитів менше 50 х 10'9/л.

Навіть якщо мазках кісткового мозку рівень бластних клітин 10%, то це достатньо, щоб поставити діагноз.

Медична сестра разом з батьками хворої дитини формулює проблеми пацієнта і складає план сестринського догляду.

План сестринського догляду

ПРОБЛЕМА

Важкий стан дитини, різка слабкість, адинамія.

Причина

Інтоксикація бластними клітинами та продуктами їх руйнуван­ня.

Мета очікуваного результату

Знищування лейкозних клітин.

Дії медсестри, втручання

1. Госпіталізувати дитину.

2. Слідкувати за виконанням ліжкового режиму.

3. Створити сприятливі емоційно-психологічні умови перебу­вання дитини в стаціонарі.

4. Дієта N 5. Збагачувати їжу білками, вітамінами, свіжими овочами, фруктами.

5. Слідкувати за фізіологічними показниками: частотою ди­хання, пульсу, артеріального тиску, а також за фізіологіч­ними відправленнями.

6. Виконувати призначення лікаря щодо застосування схеми лікування лейкозу, яка призначається з урахуванням осо­бливостей кінетики лейкозних клітин.

Найбільш поширені схеми:

- ВАМП курсом 10-14 днів (вінкристин 2 мг/м² 1 раз в тиждень, аметоптерин 20 мг/м² 1 раз на 4 дні, 6-меркацтопурин 100 мг/м² щоденно, преднізолон 40 мг/м² щоденно).

- ВПР курсом 10-14 днів (вінкристин, преднізолон, рубоміцин 60 мг/м² щоденно).

- ЦВАМГГ курсом 10-14 днів (циклофосфан 200 мг/м через день, вінкристин, аметоптерин, 6-меркапто пурин).

- ЦПР - циклофосфан, преднізолон, рубоміцин.

- ЦЛАП курсом 10-14 днів (циклофосфан, L-аспарагіназа 5000-7000 ОД/м² на добу, преднізолон).

7. Проводити інфузійну терапію глюкозо-сольовими розчинами.

8. Використовувати препарати пасивної імунотерапії (п

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать