Наукові методи аналізу розміщення прод сил

Київський торговельно-економічний інститут

Кафедра економіки підприємства

КУРСОВА РОБОТА

з предмету РПС

на тему:

“НАУКОВІ МЕТОДИ АНАЛІЗУ РОЗМІЩЕННЯ І

ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ НАРОДНОГО ГОСПОДАРСТВА”

Виконала:

ст. гр. Еп-33

Запалашна Оксана Дм.

Науковий керівник:

Гогулан І.Д.

Київ - 2001

Зміст

1. Сутність наукових методів.

2. Традиційні і нові методи вивчення розміщення продук­тивних сил.

3. Зарубіжні теорії розміщення виробництва.

1. СУТНІСТЬ НАУКОВИХ МЕТОДІВ

На сучасному етапі розвитку народного господарст­ва забезпечення раціонального розміщення продуктив­них сил стало однією з найважливіших економічних і екологічних проблем у кожній країні. Надмірна кон­центрація промисловості з сильнозабруднюючими при­родне середовище технологічними процесами вступила в протиріччя з обумовленою нею надмірною концент­рацією населення в містах та середовищем його про­живання. Територіальна організація продуктивних сил вимагає обгрунтування наукових основ розміщення ви­робництва і підприємств з урахуванням їх економічної ефективності та можливої екологічної шкідливості.

Наукові основи розміщення продуктивних сил ви­значаються насамперед методами цієї науки. Методи науки — це способи пізнання дійсності, планомірний шлях встановлення істини. Сукупність методів дослі­дження, які використовуються в науці, формують її ме­тодологію. Методи вивчення об'єктів і явищ можна вва­жати науковими, якщо вони забезпечують розкриття сутності дійсних процесів у їх розвитку.

Найбільш загальним, визначальним для всіх наук є діалектичний метод. Спираючись на нього, в кожній галузі знань розробляється своя галузева методологія і методика досліджень.

2. ТРАДИЦІЙНІ І НОВІ МЕТОДИ

ВИВЧЕННЯ РОЗМІЩЕННЯ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ

До числа специфічних методів науки про розміщен­ня продуктивних сил і територіальної організації народного господарства належать як традиційні, так і нові. До основ­них з них слід віднести:

• вивчення конкретного підприємства і аналіз його господар­ської діяльності, виробничого потенціалу, технологічних особли­востей, складності виробничого процесу, зв'язків по поставках сировини і реалізації готової продукції, енергетичної і кадрової забезпеченості, можливостей збільшення потужностей, перспек­тивності розвитку тощо;

• вивчення елементарної системи виробництва, до складу якої входить підприємство;

• вивчення галузевого розміщення продуктивних сил і галу­зевої структури господарства міста, району, області, країни. Для цього галузі диференціюються на добувні і обробні. Галузі обробної промисловості поділяються на: 1/ галузі, що тяжіють до джерел де­шевого палива і електроенергії; 2/ галузі, що розвиваються голов­ним чином біля джерел сировини; 3/ галузі, підприємства яких тя­жіють до населених пунктів і районів зосередження резервів тру­дових ресурсів або наявності кваліфікованих кадрів; 4/ галузі, під­приємства яких тяжіють до районів споживання їх продукції;

• виявлення і вивчення промвузлів, ТВК і АПК як основ те­риторіальної організації виробництва;

• картографування територіальних аспектів розвитку і роз­міщення продуктивних сил, формування економічних районів. За допомогою тематичних економічних карт розкриваються особли­вості розміщення промислових підприємств, центрів, галузей, промислових районів, їх взаємозв'язки щодо сировини і поставок продукції; покриття території країни або району мережею транс­портних шляхів, лініями електропередачі та ін. Карта може бути використана як логічна образно-знакова модель території з сучас­ним розміщенням виробництва, транспорту, невиробничої сфери, розселенням людей та ін.;

• економічне районування як найважливіший метод науки про розміщення продуктивних сил, систематизацію складної інфор­мації, удосконалення територіальної організації народного гос­подарства і його управління. Науково обгрунтована мережа еко­номічних районів дає змогу визначити основні напрями найбільш раціонального використання ресурсів в кожному з них шляхом утворення територіально-виробничих комплексів, визначення га­лузей їх спеціалізації в народному господарстві країни і перспек­тив розвитку;

• порівняльний метод, за допомогою якого на основі аналізу статистичних даних і основних економічних показників визначаєть­ся місце галузі серед інших галузей району чи серед інших районів;

• статистичні методи, зокрема такі, як: групування статистич­них показників, розрахунки середніх величин, розрахунки відпо­відних показників на 100 або на 1000 чол., розрахунки динаміч­них рядів у натуральних числах та в процентах і визначення на їх основі темпів зростання, приросту тощо;

• вивчення і визначення територіально-виробничих комплек­сів регіонів за допомогою методу енерговиробничих циклів, який розкриває ланцюговий зв'язок підприємств від видобутку сиро­вини до виробництва готової продукції, включаючи і обслугову­ючі цю групу підприємства та наукові установи;

• балансовий метод, що широко використовується при аналізі розвитку і розміщення продуктивних сил.

Особливо слід підкреслити значення балансового методу. На його основі визначають об

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать