ТЕМА: ГІГІЄНІЧНА ОЦІНКА ПРОТИРАДИАЦІЙНОГО ЗАХИСТУ ПЕРСОНАЛУ І РАДІАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ПАЦІЄНТІВ ПРИ ЗАСТОСУВАННІ РАДІОНУКЛІДІВ ТА ІНШИХ ДЖЕРЕЛ ІОНІЗУЮЧОГО ВИПРОМІНЮВАННЯ В ЛІКУВАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ
МЕТА ЗАНЯТТЯ:
1. Розширити, систематизувати та закріпити знання про радіаційну безпеку персоналу і пацієнтів лікувальних закладів в умовах застосування радіонуклідів та інших джерел іонізуючого випромінювання з діагностичною і лікувальною метою, а також принципи і методи протирадіаційного захисту.
2. Оволодіти методиками гігієнічної оцінки протирадіаційного захисту в радіологічному відділенні лікарні та складання гігієнічного висновку про його ефективність.
ПИТАННЯ ТЕОРЕТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ:
1. Зовнішнє і внутрішнє опромінення та чинники, що визначають ступінь радіаційної небезпеки.
2. Гігієнічні вимоги до улаштування, планування та обладнання рентгенологічного і радіологічного відділень лікарні.
3. Медичний нагляд за персоналом та санітарно—дозиметричний контроль у рентгенологічному і радіологічному відділенні лікарні.
4. Шляхи зниження променевого навантаження персоналу і пацієнтів лікувальних закладів.
5. Регламенти радіаційної безпеки для персоналу і пацієнтів лікувальних закладів.
ЗАВДАННЯ:
1. Вивчити особливості розміщення радіологічного відділення у комплексі будівель лікарні та намалювати схему розміщення його структурних підрозділів.
2. Відповідно до схеми провести обстеження умов праці та протирадіаційного захисту в радіологічному відділенні здійснити їх гігієнічну оцінку та обгрунтувати гігієнічний висновок.
ЛІТЕРАТУРА:
1. Загальна гігієна: пропедевтика гігієни // Є.Г.Гончарук, Ю.І.Кундєв, В.Г.Бардов та ін.; За ред Є.Г.Гончарука. — К., Вища школа, 1995. — С. 252 — 257
2. Габович Р.Д., Познанський С.С., Шахбазян Г.Х. Гiгiєна, Вища школа., 1983 —С.43—44, 205—207.
3. Румянцев Г.И. и соавт. Общая гигиена. М.: Медицина, 1985 — С. 301—328.
4. Нікберг І.І. Радіаційна гігієна. — К.: Здоров’я, 1999. — С 33 —41, 65—84.
5. Кирилов В.Ф.,Черкасов Е.Ф. Радиационная гигиена. — М.: Медицина, 1982. — С. 17—102, 141—148, 158—167, 241—243.
6. Радиационная гигиена // Под ред. Ф.Г.Кроткова. — М.: Медицина, 1968. — С. 5—26, 37—68, 72—76, 90—98, 116—130.
7. Кириллов В.Ф., Книжников В.А., Коренков И.П. Радиационная гигиена. — М.:Медицина, 1988 — С. 136—176.
8. Минх А.А. Методы гигиенических исследований. — М.: Медицина, 1971. — С. 302—303, 307—310, 314—341.
9. Пивоваров Ю.П., Гоева О.Э., Величко А.А. Руководство к лабораторным занятиям по гигиене. — М.: Медицина, 1983. — С. 114—135.
10. Сергета І.В. Практичні навички з загальної гігієни. — Вінниця, 1997. — С. 45 — 48.
11. Радиация. Дозы, эффекты, риск. — М, 1990. — 79 с.
12. Авсеенко В.Ф. Дозиметрические и радиометрические прибори и измерения — К.: Урожай, 1990 — 144 с.
13. Никберг И.И. Ионизирующая радиация и здоровье человека. — К.: Здоров’я, 1989. — 158 с.
МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
В ході практичного заняття, що проводиться у радіологічному відділенні Вінницького обласного онкологічного центра, студенти самостійно або під керівництвом викладача виконують роботу згідно з завданням: знайомляться з розміщенням радіологічного відділення на земельній ділянці, його внутрішнім улаштуванням, плануванням та обладнанням, структурою та організацією радіаційного і медичного контролю.
Рентгенологічне відділення. У рентгенологічному відділенні слід, в першу чергу, ознайомитися з виконанням гігієнічних вимог, що пред’являються до улаштування, обладнання та експлуатації рентгенологічного обладнання і пов’язані з необхідністю забезпечення радіаційної безпеки персоналу та осіб, які працюють у суміжних приміщеннях.
Гранично допустимі рівні опромінення, яке може отримати персонал рентгенологічного відділення складає 3,4 мР/год, персонал інших підрозділів лікувально—профілактичного закладу — 0,24 мР/год, пацієнти та населення — 0,06 мР/год.
Розрахункові гранично—допустимі рівні випромінювання на зовнішній поверхні захисту від рентгенівського випромінювання повинні становити у залежності від категорії осіб відповідно 1,7 мР/год, 0,12 мР/год та 0,03 мР/год.
Заходи радіаційної безпеки повинні передбачати не тільки захист персонала, але й контроль за дозами, які отримують пацієнти. Так, при рентгенографії шлунка поглинається 0,5 Р, рентгенографії легень — 0,5 Р, водночас, при рентгеноскопії шлунка від 4,8 до 10,3 Р, рентгенографії легень — от 3,4 до 7,6 Р. Тому там, де це можливо, слід більш широко використовувати рентгенографію.
Флюоресційні екрани не повинні використовуватися понад 3-х років. Сульфідні екрани повинні мати яскравість менше 210 умовних одиниць. Доцільно застосовувати электронно—оптичні перетворювачі, які підсилюють відображення.
Рентгенологічні відділення повинні розташовуватися у спеціально виділених та обладнаних приміщеннях лікарні, бажано в їх торцевих частинах або в спеціальних добудовах до них. Найдоцільнішою орієнтацію вікон вважають орієнтацію на північні румби. Перелік та мінімальні площі приміщень у рентгенологічному відділенні наведені в табл. 1.
Таблиця 1
Перелік і мінімальні площі приміщень у рентгенологічному відділенні
| Назва приміщення
Оценок: 1005 (Средняя 5 из 5)
Одними из наиболее популярных услуг на рынке IT-технологий являются создание и продвижение лендингов. Они способны положительно влиять на деятельность любого бизнес-проекта в интернете. Судя по многочисленным отзывам, заказавшие создание лендингов люди ни разу не пожалели о потраченных деньгах. Они вложили в будущее, которое неразрывно связано с интернетом. Всё больше и больше предпринимателей обращаются к услугам разных агентств, веб-студий, чтобы заказать создание лендинга у профессионалов. © 2017 - 2022 ReferatWorld.ru
|