Особливості цивільного права

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

„ВІДКРИТИЙ МІЖНАРОДНИЙ УНІВЕРСИТЕТ РОЗВИТКУ ЛЮДИНИ „УКРАЇНА”

КАФЕДРА ГОСПОДАРСЬКО-ПРАВОВИХ ДИСЦИПЛІН

К УРСОВА РОБОТА

з дисципліни Господарське право

на тему: " Виконання господарських договорів та способи його забезпечення "

Викона ла :

Студентка V курсу

групи ЗПЗ №14

Бондар Олеся Василівна

Залікова книжка № 1407

Перевірив:

кандидат юридичних наук,

доцент Лебеденко В.І.

Київ - 200 6

ЗМІСТ

1.ВСТУП

2. Господарські договори

3. Порядок укладання господарських договорів

4. Забезпечення виконання господарських зобов’язань

- Неустойка

- Порука

- Гарантія

- Застава

- Притримання

- Публічні гарантії виконання зобов’язань

5. Господарські правопорушення

6. ВИСНОВОК

7.Література

1.ВСТУП

Термін «зобов'язання» досить часто вживається в різ­них значеннях. В одних випадках під ним розуміють угоду між особами, тобто договір, в інших — обов'язок, борг певної особи. Крім того, в юридичній літературі існує поняття «зобов'язальне право», котре можна визначити як сукупність правових норм, що регулюють суспільні відносини з передавання майна, виконання робіт, надання послуг, відшкодування шкоди. Норми зобов'я­зального права — найзначніша частина цивільного законодавст­ва. У Цивільному кодексі України (далі — ЦК) 1308 статей, з яких 706 безпосередньо присвячено зобов'язанням. Водночас загальні положення про господарські зобов'язання містяться в розд. IVГосподарського кодексу України (далі — ГК). Своєю чергою, у ГК із 418 статей майже 100 спрямовані на правове регулювання господарських зобов'язань.

Отже, є всі підстави стверджувати, що існує два інститути зо­бов'язального права — інститут цивільно-правових зобов'язань і інститут господарських зобов'язань.

Основними видами господарських зобов'язань вважа­ються майново-господарські зобов'язання та організаційно-гос­подарські зобов'язання (ч. 2 ст. 173 ГК). Крім того, у ГК сформу­льовано поняття соціально-комунальних зобов'язань (ст. 177 ГК), публічних зобов'язань (ст. 178 ГК), а також господарсько-дого­вірних зобов'язань (ст. 179 ГК).

Різновидом майново-господарських зобов'язань є господарсь­ко-договірні зобов'язання. Неодмінною ознакою господарсько-договірних зобов'язань є чітко визначена підстава виникнення таких зобов'язань — господарський договір. Відповідно до ст. 179 ГК майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами – юридичними особами на під­ставі господарських договорів, є господарсько-договірними зо­бов'язаннями.

Виконання зобов’язання являє собою завершальну стадію розвитку зобов’язальних правовідносин, на якій виконуються обов’язки і реалізуються суб'єктивні права. Головну роль у виконанні зо­бов'язання відіграє боржник (зо­бов'язана сторона), проте й на кредитора (управнену сторону) покладаються певні обов’язки – прийняти виконання зо­бов'язання, здійснити дії, без яких боржник не може виконати своїх обов’язків. Для боржника виконання зо­бов'язання полягає в здійсненні дій, які він повинен виконати згідно зі змістом зо­бов'язання. Виконання зо­бов'язання може виявлятись і в утриманні боржником від певних дій. Виконанням зо­бов'язання досягається його мета, і зо­бов'язання припиняється. Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зо­бов'язання належним чином відповідно до закону, договору, а за браку конкретних вимог щодо виконання зо­бов'язання – відповідно до вимог, що в певних умовах звичайно ставляться.

Дана робота буде присвячена саме господарським договорам, а головне способам їх забезпечення. Звернемо також увагу на правопорушення і санкції які застосовуються у сфері господарювання за порушення зо­бов'язання.

2.Господарські договори

Основною підставою виникнення цосподарсько-договірних зобов'язань є господарський договір. Порядок укладання, зміни та розірвання господарських договорів визначене в гл. 20 ГК.

Між тим самого поняття господарського договору у ГК бра­кує. В.С. Щербина визначає господарський договір як майнову угоду суб'єкта господарювання з контрагентом, яка встановлює (змінює, припиняє) зобов'язання сторін у сфері господарської (комерційної) діяльності під час виробництва і реалізації продук­ції, виконання робіт, надання послуг[1] .

Крім того, поняття господарського договору можна визначити виходячи зі змісту ст. 180 ГК, а саме: господарський договір є угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань як погоджених сторона­ми, так і тих, що беруться ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.При цьому треба мати на увазі, що хоч господарські договори за загальним правилом і укладаються відповідно до вимог, уста­новлених ЦК, безпосереднє укладання господарських договорів повинно здійснюватись насамперед з урахуванням особливостей, передбачених ГК, а також іншими нормативно-правовими, актами щодо окремих видів договорів.

Такий

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать