Тактика пред’явлення для впізнання живих осіб

Міністерство освіти і науки України

Львівський національний університет імені Івана Франка

Юридичний факультет

Кафедра кримінального процесу та криміналістики

Курсова робота

на тему: «Тактика пред’явлення для впізнання живих осіб»

Виконала:

студентка групи ЮРД-52з

Кіт Олена Юріївна

Львів

2011
План

Вступ

1. Поняття, значення та види пред'явлення для впізнання

2. Підготовка до пред'явлення для впізнання живих осіб

3. Тактика пред'явлення для впізнання окремих об'єктів

4. Пред'явлення для впізнання у судовому слідстві

5. Фіксація ходу і результатів пред'явлення для впізнання

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

Виконання завдань судочинства багато в чому залежить від вмілого проведення слідчих і судових дій. Тому можна впевнено говорити про безпосередній і суттєвий вплив на ефективність розслідування злочинів широкого і правильного застосування розроблених криміналістикою тактичних прийомів і рекомендацій по проведенню окремих слідчих і судових дій, а також необхідність використання в ході їх проведення накопиченого практичного досвіду спеціалістів і сучасних досягнень науки і техніки. Безпосередньо це стосується і тактики пред'явлення для впізнання.

Розробці рекомендацій щодо тактики пред'явлення для впізнання присвячені праці вчених Н.Н. Гапановича, А.Я. Гінзбурга, В.І. Коміссарова, Ю.Г. Корухова, Г.І. Кочарова, А.Є. Крикунова, А.Ф. Маєвського, І.І. Когутича, З.Г. Самошиної, П.П. Цвєткова, Є.Ю. Самолаєвої та ін.

Не дивлячись на те, що більшість основоположних праці були опубліковані в 60-70-ті роки ХХ ст., вони не втратили своєї практичної і наукової цінності.

Слід зазначити, що більшість праць, котрі зачіпають питання тактики проведення пред'явлення для впізнання, були написані до внесення змін 13 січня 2000 р. у ст.174 КПК України, що закріпили нові положення його проведення, а саме пред'явлення для впізнання поза візуальним спостереженням.

Також необхідно враховувати стан науки і техніки, котрий дає можливість використання в практиці проведення слідчих дій сучасних науково-технічних засобів, зокрема, при фіксації пред'явлення для впізнання і проведенні деяких його видів.

Тому об'єктивні передумови для подальшого дослідження проблеми пред'явлення для впізнання будуть завжди існувати.

Метою курсової роботи є висвітлити питання, пов'язані із тактикою пред'явлення для впізнання як на досудовому, так і в судовому слідстві, розкрити поняття, класифікацію цієї судово-слідчої дії, підготовку до її проведення, тактику пред'явлення для впізнання певних об'єктів, зокрема, і у судовому слідстві, фіксацію ходу і результатів пред'явлення для впізнання.

1. Поняття, значення та види пред'явлення для впізнання

Сутність пред'явлення для впізнання полягає в тому, що попередньо допитана особа (впізнаючий) при пред’явленні їй об'єкта порівнює його з уявним образом і дає показання про те, чи впізнає вона об'єкт, що сприймався раніше за певних обставин, пов'язаних з розслідуваним злочином, а також пояснює, за якими ознаками або обставинами. Таким чином, впізнаючий здійснює ототожнення за ідеальним відображенням, результати якого фіксуються в протоколі впізнання. Порядок його проведення регламентований діючим кримінально-процесуальним законодавством.

В Кримінально-процесуальному кодексі України пред'явленню для впізнання присвячені 174, 175,176 і 309 статті. Статті 174-176 встановлюють порядок і умови пред'явлення для впізнання в рамках досудового слідства і містять не тільки відпрацьовані практикою правила його проведення, але і нові положення: з метою забезпечення безпеки особи, яка впізнає, впізнання проводиться поза візуальним спостереженням того, кого впізнають. Стаття 309 регламентує проведення пред'явлення для впізнання в судовому засіданні [1].

Істотне значення має правильне визначення поняття пред'явлення для впізнання, котре дозволить з'ясувати його зміст і процесуальну природу, відрізнити його від інших слідчих дій. Єдиного загальновизнаного підходу до його розуміння (з погляду існування різних його визначень, наведених в юридичній літературі) не сформувалося, а визначення поняття пред'явлення для впізнання відсутнє в КПК України.

В криміналістичній літературі існує багато визначень пред'явлення для впізнання. Так, Г.І. Кочаров вважав, що пред'явлення для впізнання є слідча дія, мета котрої встановити, чи є об’єкт, що пред'являється, тим самим, котрий особа, що впізнає, спостерігала раніше у зв'язку з фактами, котрі мають відношення до розслідуваної події [9]. В своєму визначенні Г.І. Кочаров вказує тільки мету, одночасно підкреслюючи значимість його результатів в розслідуванні.

П.П. Цветков запропонував визначення, що розглядає пред'явлення для впізнання як «процесуальну слідчу дію, що полягає в пред’явленні свідку чи іншій особі якого-небудь об'єкта з метою його ідентифікації чи встановлення однакової родової приналежності (подібності) з об'єктом, що був раніше предметом спостереження при тих чи інших обставинах». Однак, вказуючи на суб'єкт впізнання, автор не конкретизує його, вказавши тільки «свідка» і не роз'яснюючи, хто є «інші особи». Також автор вносить невизначеність, називаючи обставини, при котрих об'єкт був предметом спостереження, «ті чи інші» [25, 34].

З

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать