Вартість, корисність, цінність: їх зміст та співвідношення

План

Вступ

1. Вартість. Aльтернативні теорії

1.1 Теорія трудової вартості

1.2 Суб’єктивно-психологічна теорія вартості

1.3 Неокласична теорія вартості

1.4 «Природна» вартість товару

2. Теорії, що визначають цінність товару

2.1 Теорія трудової вартості

2.2 Теорія граничної корисності

2.3 Теорія попиту і пропозиції

3. Корисність продукту. Закон спадної граничної корисності

3.1 Корисність продукту та її види

3.2 Гранична корисність та її сутність

3.3 Закон спадної корисності

3.4 Фактори визначення корисності

Висновок

Використані джерела

ВСТУП

вартість корисність цінність

Методологічні підходи до аналізу корисності, вартості й цінності були сформульовані в класичних роботах А. Сміта, К. Маркса, А. Маршалла та ін. Їх ідеї про вартість, економічну цінність та корисність товарів стали основою для проведення систематичних наукових досліджень у цій сфері. У дослідженнях вчених австрійської школи маржиналізму XIX–XX ст. К. Менгера, О. Бем-Баверка, Ф. Візера, У. Джевонсона, Л. Вальраса, Д.Б. Кларка, а також Д.М. Кейнса, А. Маршалла, В. Леонтьєва було поглиблено теорії вартості, економічної цінності та корисності. Питання економічної цінності розглядаються й сучасними науковцями, серед яких: В.З. Баликоєв, С.С. Дзарсов, Н.М. Зубко, С.С. Носова, С.А. Семенищева, Ф.Ф. Стрельников, М.Ф. Гуськова. Однак, незважаючи на суттєві наукові результати, отримані вказаними та іншими вченими, залишаються не визначеними відмінності між економічними категоріями «корисність», «цінність», «вартість» та їх співвідношення, не виокремлено їх місце в системі ціноутворення продуктів.

Процес ціноутворення посідає провідне місце у ринковій економіці. Саме від того, наскільки точно будуть ураховані вартість, цінність, корисністьзалежатиме його просування на ринку, що, в свою чергу, впливатиме на очікувані результати.

1. Вартість. Aльтернативні теорії

Що ж являє собою вартість як категорія товарного виробництва?

Слід сказати, що на це питання економісти XVIII, ХІХ, ХХ і початку ХХІ ст. не дають однозначної відповіді.

Теорії вартості, які є найбільш поширеними в економічній науці: теорія трудової вартості, суб’єктивно-психологічна теорія вартості і неокласичноїтеорія вартості.

1.1 Теорія трудової вартості

Серед представників вітчизняної і російської політекономії має найбільше прихильників. Її основоположниками є такі всесвітньо відомі вчені-теоретики, як А. Сміт, Д. Рікардо і К. Маркс.

Розглянемо концепцію трудової теорії вартості в трактуванні К. Маркса, викладену ним у першому томі «Капіталу».[1]

Згідно з цією теорією обмін товарів у певній пропорції означає, що вони кількісно порівнюються. А кількісне порівняння завжди передбачає наявність чогось якісно загального, єдиного. Таким загальним знаменником для товарів, що вступають в обмін, є праця, яка створила їх.

У даному випадку мова йде не про конкретні види праці, наприклад, слюсара, металурга, фермера. Вони якраз якісно відрізняються, що й обумовлює особливості конкретних матеріальних благ і послуг. Порівнянними товари стають тому, що всі вони — продукти праці взагалі, тобто затрат енергії людини, його мозку, м’язів, нервів, волі і т. д. «Всі ці речі, — пише К. Маркс, — виражають лише те, що на їх виробництво затрачено людську робочу силу, нагромаджено людську працю. Як кристали цієї спільної їм усім суспільної субстанції, вони — вартості, товарні вартості». Вартість проявляється при обміні товарів, тому мінова вартість (тобто пропорція обміну корисних благ) слугує формою вартості, її зовнішнім проявом у сфері обміну.

Величина вартості товару визначається і вимірюється суспільно необхідним робочим часом. Це той робочий час, який потрібен для виготовлення якої-небудь споживної вартості за наявних суспільно нормальних умов виробництва і за середнього в даному суспільстві рівня вмілості та інтенсивності праці.

У західній економічній літературі теорія трудової вартості має небагато прихильників.

1.2 Суб’єктивно-психологічна теорія вартості

Марксова теорія вартості не позбавлена недоліків, багатьох економістів останньої третини ХІХ ст. вона не задовольняла. У 70-ті рр. ХІХ ст. австрійська школа політичної економії на чолі з відомим австрійським економістом К. Менгером, розгорнула наступ на трудову теорію вартості. Для обґрунтування своєї концепції вартості вони застосували суб’єктивно-психологічний підхід до визначення цінності речей, використавши для цього теорію граничної корисності. Незалежно від австрійської школи цю теорію розробляли англійський економіст В. Джевонс, швейцарський Л. Вальрас, а згодом розвинули це вчення австрійські економісти Е. Бем-Баверк, Ф. Візер та італійський економіст. В. Парето.

Дію закону спадної граничної корисності, реальність, буття його підтримує багато економістів. Але представники суб’єктивно-психологічної теорії, зокрема Е. Бем-Баверк, вважали, що «…цінність речі вимірюється величиною граничної корисності цієї речі.[2] Це твердження Бем-Баверк ілюстрував на прикладі поселення, хатинка якого самітньо стоїть у первісному лісі. Він припускає, що у поселенні є п’ять мішків зерна: 1-й мішок необхідний для того, щоб не померти з голоду, 2-й — для покращання харчування, 3-й — для відгодівлі домашньої птиці, 4-й — для виготовлення горілки і, нарешті, 5-й мішок

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать