У чому причина трагедії Печоріна? по роману«Герой нашого часу»

Творчості Лєрмонтова притаманні дві основні риси – це сум та іронія. Причому ці дві риси переплітаються, взаємодіють і доповнюють одна одну. Мене вражає, як Лєрмонтов у деяких творах про кохання пише з неповторною іронією, а про світле і ніби позитивне – з невимовним сумом. Ця особливість творчості Лєрмонтова відобразилась і в його романі «Герой нашого часу». Я не можу стверджувати, що знаю життєвий шлях Лєрмонтова. Адже ми не можемо дізнатися про життя людини лише з дат, лаконічно занотованих біографами. Хоча про внутрішній світ письменника можна судити з його творів. Через це Печорін бачиться мені ніби уособленням самого Лєрмонтова, тільки Печорін – ніби один із численних варіантів життя письменника. У чому трагедія Печоріна? Проте мене хвилює інше питання, яке є, мабуть, більш доречним: чи справді життя Печоріна було трагічним? Насправді життя подарувало Печоріну надзвичайні риси – прагнення до пізнання, досконалості, ідеалу. Але епоха, у яку жив герой роману, оточення та обставини не дали цим дарам достатньо реалізуватися. Прагнення Печоріна жити іншим життям, його пошук та вагання з часом вилилися у нудьгу та байдужість. Так, у цьому, мабуть, і трагедія Печоріна.

Тільки… Якби його все задовольняло, якби він не прагнув і не вагався, якби він жив звичайним світським життям, як і тисячі його сучасників, хіба було б краще? Напевно, таке життя принесло б менше страждань самому Печоріну. Але люди, які вміють думати, завжди вагаються, люди, які вміють відчувати, завжди страждають, люди, які шукають, не завжди знаходять… Але ж люди, які не шукають, – взагалі не знаходять ніколи! Так, це закон життя…

Печорін шукав розваг, потім намагався бути вченим, але все набридло йому. Понад усе він цінує свою свободу. Ця свобода не зробить його щасливим, але відсутність цієї свободи зробила б його ще більш нещасним. Лєрмонтов назвав свій роман «Герой нашого часу» – знов та сама прихована іронія. Печорін, на мою думку, не є негативним чи позитивним героєм. Він повний суперечностей, у ньому борються різні особистості, різні пориви. І жоден із них не перемагає. Це теж частина трагедії Печоріна. Але так живуть усі люди, які вийшли за межі сірості та буденності. І Печорін теж, безумовно, вийшов за ці межі. І в цьому – його щастя, а не трагедія.

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать