РОЛЬ НАРОДНОЇ КАЗКИ У ВСТУПІ ДО ПОЕМИ О. С. ПУШКІНА «РУСЛАН І ЛЮДМИЛА»

Завдяки своїй няні Орині Родіоновні великий російський поет Олександр Сергійович Пушкін назавжди полюбив народні казки. Вони стали матеріалом і для його власних казок-поем. Одна з найвідоміших – «Руслан і Людмила», в якій князь Руслан вирушає в далеку дорогу, щоб відшукати свою наречену Людмилу, викрадену злим чаклуном Чорномором. Подолавши багато перешкод, Руслан звільняє кохану. Поема закінчується торжеством Добра над Злом. А починається вона знаменитим вступом «Край лукомор’я дуб зелений…» Це збірна картина казкових мотивів, сповнена незвичайним, чарівним.

Коли читаєш ці поетичні рядки, згадуються російські народні казки «Царівна-жаба», «Мар’я-Царівна», «Баба-Яга», «Казка про Івана-царе-вича, жар-птицю і сірого вовка», «Кощій Безсмертний»…



Цілий калейдоскоп казкових образів проходить перед нами. Тут і лісовик, і русалка, і хатка на курячих ніжках, і тридцять витязів чудових зі своїм ватагом морським, і чаклун, і бурий вовк, і Яга зі ступою, і цар Кощій. За допомогою метафор – слів у переносному значенні – ми ніби справді потрапляємо у казковий світ. Адже тут «кіт учений… спів заводить, …казку гомонить», бурий вовк вірно служить полоненій царівні, ступа «вперед сама самою йде».



О. С. Пушкін висловом «Там руський дух… там Руссю пахне!» підкреслює, що саме народна фантазія, народна казка є для нього джерелом натхнення у творчості.

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать