Яким настроєм пройнята вірш А. С. Пушкіна “В’язень”?

Поетична творчість О. С. Пушкіна пронизано тугою за свободу і сумом через існування невидимих грат, що стримують його все життя.

Поетові було 23 року, коли він написав вірш “В’язень”. У такі роки людина, як ніколи, вільний, він повний сил і має всі шанси реалізувати свої плани і мрії. Але

О. С. Пушкін бачив, що суспільство, в якому він живе, яке його виховало на своїх нікчемних і порожніх ідеях, – це не що інше, як загальний обман, темниця. Доля героя зображується поетом як процес відчуження від рідного йому миру, як руйнування зв’язків з ним. У рядку:


“Сиджу за гратами, у в’язниці сирої.”


Пушкін пише про себе, про безнадійну тузі, про свободу, що поряд. Треба тільки спробувати вирватися, але те. Чи рутинна життя скувала орла, чи то ситість і безпека не стоять свободи … У вірші немає розвитку дії, є пропозиція:


… Давай полетимо!

Ми вільні птахи, пора, брат, пора!

Туди, де за хмарою біліє гора,

Туди, де синіють морські краю,

Туди, де гуляє лише вітер … та я !..”,


але немає відповіді.

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать