Альоша пішки – ГОЛОВНИЙ ГЕРОЙ повість «Дитинство»

Повість «Дитинство» – це автобіографічний твір М. Горького, головний герой якої – Альоша Пєшков. Після того, як у хлопчика помер батько, він став жити з дідусем і бабусею. У будинку діда панувала похмура атмосфера, в якій і формувався характер Альоші. Хоча потрібно сказати, що вона майже не вплинула на світогляд цього героя.

З перших днів в будинку діда Альоша помічав, що його родичі похмурі, жадібні, самолюбні. Хлопчик відразу ж не полюбив діда, який видався йому злим і навіть трохи жорстоким. Також Альоші не сподобалися його дядьки. У будинку діда жив сліпий майстер Григорій, він був вже старий. Часто дядьки з синами жартували над ним, насміхаючись над його сліпотою. Вони жартома могли образити майстра і спокійно дивитися, як він, пересилюючи біль, змирятися з цим. Альоша був не таким. Він розумів Григорія, шкодував його і ніколи не брав участі в цих «свинцевих гидотах», він не брав таких жартів. Хлопчик іноді говорив з майстром, хоча той був не дуже балакучий.

Альоша рідко виходив на вулицю, тому що зустрічав там хлопців, які тільки й говорили про бійки в його будинку і завжди знаходили привід посміятися над хлопчиком, через що він завжди з ними бився. А наступного разу його вже не пускали за ворота. До того як Альоша став жити в будинку діда, він ніколи не бачив, щоб дітей били. Але тут сам хлопчик почав ставитися до числа тих, кого за будь-яку провину били. Дід карав таким способом всіх дітей в будинку. Спочатку хлопчик чинив опір, намагався доводити дідові, що той не правий, але незабаром змирився і з цим. Після таких покарань він кілька разів хворів. Дуже ображало Альошу також і те, що дід бив бабусю, коли вважав, що та лізе не у свою справу. Він не раз говорив своєму дідові про це, але той злився ще більше.

Серед рідних в Олексія залишився тільки один близький йому і кохана людина – це бабуся. Після смерті батька вона зайняла в душі Альоші його місце, а коли поїхала мати, вона одна давала хлопчикові ту любов і ласку, яку в дитинстві він не отримував від батька і матері. Бабуся завжди розповідала хлопчикові різні історії, казки та вірші, вона давала йому добрі поради, до яких той завжди прислухався.

Альоша був добрим хлопчиком. Він співчував ображеним, знедоленим людям, а серед злих намагався знайти хороших і щирих. Хлопчик тягнувся до людей і якимось невідомим чуттям розумів, який людина добра, а який злий. За час життя з дідом і бабусею Альоша зустрів тільки дещо по-справжньому добрих, відкритих людей. Ті, до кого він був більше за всіх прив’язаний, – це Циганок і Гарне Дело. Цих двох людей він згадував дуже часто. У поданні хлопчика Циганок був казковим героєм, а Гарне Справа завжди давав цінні поради, які згодом допомогли Альоші. Він подовгу спілкувався з ним. Інший раз вони просто сиділи і мовчали, думаючи про щось своє. Хоча Гарне Справа ніхто не любив і Альоші забороняли зустрічі з ним, їхня дружба тривала, а хлопчик навіть і не думав переривати її. Адже Альоша спокійно міг все розповісти йому, поділитися своїми таємницями, почуттями, знаючи, що його завжди зрозуміють. Таким чином, цей старий чоловік у якійсь мірі навчив його жити і розуміти інших людей.

Мені сподобався цей хлопчик, тому що в нього добре і чуйне серце, тому що він виділяється з натовпу похмурих, нежізнерадостних людей. Альоша розуміє, що значить любити, співчувати ближньому і нещасному, що зустрінеш не часто. Але найголовніше, що серед тієї більшості злих, жадібних, самолюбні людей він відшукав добрих і чуйних, що серед зла, яке панувало всюди, цей хлопчик зміг знайти добро.

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать