Любов і свобода в житті героїв Горького

Рубіж XIX-XX ст. – Це час значних змін у російській історії, час найгостріших протиріч і суперечок про долю батьківщини. Одним з головних питань, які на той час уми і серця представників передової громадськості, було питання про свободу і рівність. Ця тема знайшла своє відображення в багатьох творах літератури того часу, знайшла відгук у багатьох письменників, у тому числі й у Максима Горького, рання творчість якого (зокрема, оповідання) викликали цілу бурю думок та суперечок.

Ранні оповідання Горького прийнято відносити до романтичних творів. По-перше, тому, що в них письменник кілька ідеалізує своїх героїв, наділяючи їх винятковими якостями. По-друге, головною темою ранніх оповідань М. Горького є тема свободи і любові. Вже в одному з перших своїх оповідань під назвою “Макар Чудра” Горький висловлює власну точку зору на ці проблеми, дає своє визначення поняттям любові і свободи, чітко формулюючи думку: “Свобода для людини – найголовніше на світі”.

Розповідь про дивовижну гордої любові Лойко Зобара і Радд – це гімн свободі. Для Зобара і Радд свобода, воля – головне в житті. “Ніколи я нікого не любила, Лойко, атебя люблю. А ще я люблю волю. Волю те, Лойко, я люблю більше, ніж тебе”, – говорить Радда. Навіть любов, те прекрасне почуття, силу якого оспівували люди століттями, виявилася безсилою перед прагненням людини до свободи. І тому логічний драматичний результат розповіді: смерть обох героїв.

При читанні оповідань Горького читачеві часто доводиться замислюватися над поняттям “абсолютної свободи”. Це поняття є життєвим ідеалом для багатьох героїв Горького. Але у своїх творах письменник показує, що “абсолютна свобода” недосяжна: прагнення до неї часто призводить героїв до конфлікту з суспільством. Проте, вважає Горький, до цього ідеалу можна трохи наблизитися. Яким чином? Відповідь на це питання дає в оповіданні “Челкаш” – самому значному, на мою думку, ранньому оповіданні Горького. Герой оповідання – злодій, босяк, провідний зовсім іншу, ніж більшість інших людей, життя. В оповіданні “Челкаш” відбувається співставлення романтичного образу бродяги і злодія з духовно убогим, жадібним і жалюгідним селянином Гаврилом. -І висновки в результаті даного порівняння робляться далеко не на користь останнього. “Челкаш слухав його радісні крики, дивився на сіявшее, спотворене захопленням жадібності обличчя і відчував, що він – злодій, гуляка, відірваний від усього рідного, – ніколи не буде таким!”.

Тип босяка в оповіданнях Горького є продовженням теми маленької людини в російській літературі. Але горьківські босяки виявляються морально вище влади грошей, вони – вільні люди у невільному суспільстві.

Одним з перших в літературі Горький піднімає проблему жіночої свободи. Про це його оповідання “Мальва”. У ньому письменник змальовує образ жінки, яка намагається знайти право на свободу, на чесну і відкриту любов у спочатку невільному суспільстві. Героїня дає зрозуміти чоловікам, що не бажає залежним ні від них, ні від кого б там не було.

Таким чином, герої ранніх творів Горького – вільні, волелюбні люди, і кожен з них розуміє свободу по-своєму. Любов і свобода у творах Горького сходяться згубно, трагічно, виявляються несумісними. Свобода не приносить щастя, так само як не приносить його і любов. Багато герої Горького – неспокійні люди, які шукають своє місце в житті, нерідко конфліктуючі із суспільством.

Проблеми, поставлені письменником на початку століття, залишаються актуальними і донині. Цінність свободи і прагнення до неї завжди хвилювали людей, але далеко не кожному вистачає мужності для того, щоб хоча б трохи наблизитися до своєї мрії.

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать