Ким бути? Чи будь-яка робота гарна? (твір-роздум)

Коли мені було п'ять років, я хотіла стати лікарем. У шість я вперше подивилася фільм «Д'Артаньян і три мушкетери» і «захворіла» кіно, вирішила стати акторкою і грати не гірше Ірини Алфьорової... Так я почала «змінювати» професії. Я «була» шофером, перукарем, перекладачкою з англійської мови, археологом, капітаном далекого плавання і багато ким ще.
Зараз діти обирають інші професії. Дівчатка мріють стати топ-моделями, хлопчики — футболістами, охоронцями або... програмістами.
Якось моя мама сказала мені: «Не розумію я цю молодь! От ми хотіли в дитинстві стати льотчиками, космонавтами... А ви? Ну чим іміджмейкер кращий від льотчика?» Я відповіла: «Не знаю. А чим льотчик кращий за іміджмейкера?» Мама промовчала.
Усі професії потрібні та важливі, — я це пам'ятаю з дитинства. Хіба не так? «Хочеш бути вчителем, коли виростеш?» — запитала я в племінника. «А в мене тоді «джип» буде?» — простодушно поцікавилося маля. Що я могла йому відповісти? Пояснити, що є професії престижні і непрестижні, що професія вчителя зараз, на жаль, переживає не кращі часи? Тоді він, логічно мисляча дитина, скаже: «Навіщо ж мені бути вчителем?» І буде по-своєму правий. Навіщо заробляти мало, якщо можна заробляти багато?
Але в будь-якій, навіть у найпрестижнішій, професії є свої хиби, спокуси, загалом, — мінуси. Що одержують люди, які піднялися високо кар'єрними сходами, які йшли «напролом»? Влада, гроші і постійний страх їх утратити. «Яка користь людині, якщо вона придбає увесь світ, а душі своїй зашкодить?» — говориться в Біблії. З цією істиною неможливо сперечатися. Я гадаю, що всі професії, всяка робота гарна. Тільки обіймати високі посади повинні порядні люди, якщо таке, звичайно, можливо...

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать